Весна
Удень по коліях дзюрчала тала вода ,а вночі замерзала ,укривалася то сизою, то білою плівкою. Удариш по ній закаблуком- лід хрусне й розсиплеться скляними уламками. Хоч серед двору стирчала ще гора снігу, але він уже почорнів, і тільки санчата, покинуті на ній, нагадували ,що ще недавно ми спускалися на них аж до самої хати. А то ще спускалися на грохалі, схожому на повний місяць.
Понад тином з'явилися чорні проталини ,а на коляки проти сонця почали вилазити божі волики, схожі на червоні ягідки барбарису. Значить, уже весна. Наступала вона дуже швидко: тільки вчора лежала ще ослизла крижинка ,а сьогодні вже на тому місці зеленіла травичка.
Людина народжується не просто для того, щоб їсти і пити. Людина народжується, щоб творити добро і жити заради того, щоб зробити життя своїх нащадків кращим і щасливішим. Тому проблема добра хвилювала і хвилює наших співвітчизників, які завжди напружено шукають рішення цього вічного питання.
А чи замислювався хтось над таким запитанням: «Як часто ми робимо добрі, нехай маленькі, але інколи дуже потрібні справи?». Більшості з нас, я впевнений, навіть на хвилину в голову не закрадалася така думка, або ж швидко губилася. Не кожна людина прагне жити по правді, глибоко вірячи в добро, справедливість і чесність. Але мені щиро хотілося б, щоб на Землі панував мир і доброта. Якби кожен з нас здійснював хоча б одну добру справу в день, наше життя здавалося б все більш і більш світлим.
Розмірковуючи над такими філософськими питаннями, я мимоволі згадую випадок, як одного разу мені довелося до мамі, і в той момент моя до виявилася незамінною. У мене на душі стає радісно і ясно, коли я бачу і усвідомлюю, що моя праця не пропала даром. Отже, що ж такого доброго я зробив? Можливо, я не зробив нічого глобального, не зрушив гори і не врятував весь світ. Мені здається, робити добрі вчинки в ім’я всього людства, а не для когось конкретного — це марна трата часу. Якщо робити гарну справу, то краще для реальної особистості. І, найголовніше, ніколи не потрібно чекати чогось від інших, подяк, або ще гірше — робити добро з корисливих спонукань. У цьому випадку всі справи будуть називатися не добром, а розрахунком!
Відповідь:
Пояснення:
Я переконаний, що Україна починається з мене. Тому що кожен з нас має велике значення для нашої країни. Ми можемо бути її гордістю і показувати світові, наскільки сильні та талановиті ми є.
Перш за все, як громадянин України, я маю відповідальність за те, що відбувається в країні. Я повинен(на) бути активним учасником життя України, бути уважним до подій і проблем, не бути байдужим до того, що нас оточує. Також я повинен(на) дотримуватися законів та правил, відвідувати вибори та бути відповідальним за свої вчинки.
Крім того, я маю велику можливість сприяти розвитку нашої країни. Я можу підтримувати українських виробників, пропагувати українську культуру та мистецтво, підкреслювати гордість за свою націю. І, звичайно ж, я можу допомагати тим, кого це найбільше потребує, будь то волонтерська діяльність, благодійність чи просте до найближчим.
Також я вірю, що кожен з нас є великим потенціалом для України. Кожна наша перемога, відкриття та досягнення – це перемога нашої країни в цілому. І ми повинні завжди пам'ятати про те, що Україна – це не тільки територія на карті, це наш дім, наша родина, наша культура та мова.
Отже, я переконаний(на), що Україна починається з мене. Кожен з нас має велике значення для нашої країни і ми повинні бути горді за те, які ми є та які можемо бути. Давайте разом підтримувати та розвивати нашу країну, бо ми – Україна!