Чи є люди, які не знають зайця!Мабуть ні.Зайчика знають і дорослі і маленькі діти.Без нього не обходиться ні одна казка про тварин.Але чому його змальовують як боягуза.Нічого він не боягуз.Просто завдяки своїй лякливості він рятується від ворогів.Зайчик має сіреньке з рудуватим відтінком хутро.Але чому одні зайці взимку біленькі,а інші сіро-руді!Мабуть тому,що існує 2 віди зайчиків.Зайчик-русак,на зиму хутро міняє на світлішиньке і густішиньке.А є ще зайчик-біляк.Цей заєць на зиму змінює хутрона біле,тільки кінчики вух залишаються чорненькими.Всі зайці мають довгіі рухливі вухоньки.Це,мабуть тому,що в них добрий слух.А ще в них коротенький хвостик ,а задні ножички довші за передні.Зайці рослиноїдні тварини.Здавалося б що ж їдять малята!Виявляється,що малят вони годують молоком.Ось така ,ця, гарненька тваринонька. !-замінити на знак питання.
Сьогодні ми з моїм однокласником Сашою зібралися піти по гриби. Брали ми все необхідне: бабусі пиріжки, іграшки , цукерки .Перед тим як піти до лісу ми показали моїй мамі все ,що ми беремо . -Син навіщо тобі цукерки !? - спитала з нерозумінням моя мама -Щоб поїсти коли закортить - А іграшки ? - Мама , а з чим ми будемо грати с білкою Сіла мати і почала сміятися . -Витягайте все! Ми все витягнули . Мати поклала все необхідне і ми пішли до лісу . До лісу нам було не далеко . Ліс був великий ,а ми тут вже вивчили територію з моїм дідом Петро. Коли ми прийшли відразу побачила гарну , зелену поляну. На цій поляні було дуже багато грибів , що аж очі розібралися . Були і : лисички, бідберезникові. Ми всі зібрали до купи і пішли на іншу полянку але більше нічого не знайшли . Ось так ми збирали гриби.
