Завжди на прикінці серпня погода псується.Стає прохолодно,ідуть дощі.А потім знову стає тепло,повертаються погожі дні,пригріває сонечко.Це настає бабине літо.Під час бабиного літа дерева і кущі ще зелені,а в саду розпускаються пізні квіти.Під час бабиного літа павучки активно плетуть павутину і розгойдуються на ній туди-сюди.Павутина літає всюди.У цей час приємно гуляти по осінньму сонячному лісі поїхати на озеро,ставок.Навкруги гарно:листя помалу жовтіє або червоніє,а погода хароша,тиха.Мені на думку прийшли такі рядки(написав сам) Як приходить бабине літо! Шелестить на деревах все листя. І пряде,і пряде без упину Павучок ніби шовк-павутину, Усміхається сонце осінне, Мерехтить поміж листом пролміння І летить над стернею,над полем Павутиння ласкаве поволі. Як приходить бабине літо Горобина всим сипле намисто. Бабине літо йде в кожну осінь З побажанням добра всим і досі.
Герої вічної поеми Гомера «Іліада» Ахілл і Гектор — найхоробріші воїни ахейського та троянського військ. Вони змагалися у вправності та силі, обидва загинули під час Троянської війни. Так хто ж із них най-гідніший? Ахілл, або Ахіллес,— син царя мірмідонян у Фессалії Пелея та морської богині Фетіди. Прагнучи загартувати сина, Фетіда купала його у водах Стіксу, тому Ахілл мав єдине вразливе місце — п’яту, за яку тримала його мати. Ахіллові була провозвіщена смерть під час Троянської війни. Мати, щоб уникнути цієї долі, переодягла сина у дівоче вбрання й віддала до двору царя Лікомеда, де він і виховувався. Одіссей, бажаючи залучити до ахейського війська майбутнього воїна, під виглядом купця запропонував дочкам Лікомеда жіночі прикраси і зброю. Дівчата кинулися до прикрас, Ахілл же обрав зброю. Так Одіссей знайшов майбутнього воїна і намовив його вирушати під Трою. Вирушаючи на Троянську війну, Ахілл знав, що загине,— так казала йому мати — але, вибираючи між коротким, але уславленим життям та довгим, але бездіяльним, герой обрав коротке. Гектор — старший син царя Трої Пріама й цариці Гекуби, чоловік Андромахи. Він віддасть своє життя за нерозважливе кохання свого молодшого брата Паріса до Єлени Прекрасної.
Як приходить бабине літо!
Шелестить на деревах все листя.
І пряде,і пряде без упину
Павучок ніби шовк-павутину,
Усміхається сонце осінне,
Мерехтить поміж листом пролміння
І летить над стернею,над полем
Павутиння ласкаве поволі.
Як приходить бабине літо
Горобина всим сипле намисто.
Бабине літо йде в кожну осінь
З побажанням добра всим і досі.