ДО ІТЬ БУДЬ ЛАСКА 2.Укажіть складне речення із сурядним і підрядним зв’язком.
a.Ось мати ступила вбік, і тепер кругла таріль сонця засріблилась у густій блакиті, а довкола материної голови вже не іскрився й не мерехтів німб.
b.Тут росли колючі кущі терну, шипшини та глоду, красувалися й дозрівали на вітах ламкої крушини темно-червоні ягоди, що їх у народі звуть вовчими.
c.А тобі якусь хвилю здалося, що зараз ось іде вона мимо криниці, під яблунею, а отой німб таки світиться довкола її посіченої сивиною голови.
3.Установи відповідність між реченнями та видами зв'язку в них
a.Я люблю Україну, тому що це мій рідний край, який зачарує милозвучною піснею, солов’їною мовою, неповторною природою.
b.Найдовша печера в Україні має назву «Оптимістична» й розташована на Поділлі, це гіпсова печера на глибині 20м що тягнеться на 216 км.
c.Згідно з поширеним тлумаченням синій колір символізує ясне небо, а жовтий — стиглі пшени.
d.Ми любимо свою країну й пишаємось нею
g.Найдовший музичний інструмент у світі — це українська трембіта, її довжина може досягати чотирьох метрів, а її звуки чутні більш ніж за десять кілометрів
Складносурядне
Складне речення з різними видами зв'язку
Безсполучникове
Складнопідрядне
Просте
4.Увідповідни речення й схеми
[ ], [ ], [ ], і [ ], (яке).
[ ]: [ (яких) ].
(Коли), [ ] і [ ].
[ ], (коли), — [ ]
a.Соломія не знала, коли це сталося,— втома і шум комишу приспали її ( М. Коцюбинський).
b.Цвітуть березневі сніги, співають струмочками, все довкола озивається мотивом радості, і найдужче її чути у світлі сонця, яке й творить священну, нетлінну красу весни ( Є. Гуцало).
c.Коли він торкався смичком струни скрипки, все на світі зникало і залишалася тільки музика (В. Собко).
d.Юлькові приємно: він говорив про речі, яких Лілі навіть не знала, і почував себе першовідкривачем, учителем (Н. Бічуя).
5.З'ясуй, зі скількох частин складається речення
a.4
b.6
c.5
d.3
1.Гості, що сиділи за чаєм, гаряче сперечались про роман, який щойно з’явився, нового модного письменника (з журналу).
2. Але малюнком тоскним і недбалим не хоче годувати листопад, і мріють зорі: ми серця запалим; радіє місяць: повернувсь назад (П. Филипович).
3. Струмок дзюрчить, роса блищить, і вогнище палає, і ліс гілками верховіть у небесах
4. Гай шумить, розмовляє, а сонечко розповідає, що бачило веселих діток, вони на вулиці гуляли, погода ясная стояла, і всіх до себе закликала.
6.Встанови відповідність між пропущеним розділовим знаком та реченням
кома
крапка з комою
двокрапка
тире
a. А часом вже і думаєш __а може люди віруси, от просто собі віруси на цій живій Землі?! (Л. Костенко)
b. А продаєш __ вмій бачити: хто може заплатити ногату, а хто й відрубок срібла… (П. Загребельний)
c. Тяжко-важко в світі жити сироті без роду __ нема куди прихилитися, – хоч з гори та в воду! (Т. Шевченко)
d. Така в людей вже доля чудернацька, усе часів чекають золотих __ накрила хвиля їх зненацька, і ніхто здивуватися не встиг (Л. Костенко).
7. Поєднай текст та засіб міжфразового зв'язку
займенники
сполучники
спільнокореневі слова
єдність видових і часових форм
повтори слів
a. Стовпець Українці не можуть дозволити собі слабкість, невпевненість та страх. Тільки віра, тільки перемога, тільки Батьківщина.
b. Козаки були вже готові до бою. Вони бачили перед собою ворога, та не знали страху. Хоробре воїнство впевнено йшло до своєї перемоги.
c. Зима таки увірвалася в наше буденне життя, наповнивши його казкою. Ліс убрався в зимові шати і з погордою поблискував морозним сяйвом.
d. Батьки давно не читають нам казок. Але в пам'яті назавжди залишаться теплі родинні вечори, наповнені героями фантастичних історій.
e. Кошеня мирно спало на підвіконні. Раптом воно нашорошило вуха.
Тільки-но сходить сніг навесні, до життя пробуджуються одні з найулюбленіших дерев, що ростуть у наших краях. Вони прикрашають вулиці українських міст та парки, а також ліси та поля. Вони ростуть майже скрізь. Це берези.
Весна ще не запанувала у світі, а під білою березовою корою вже стрімко біжать соки. Це гарне дерево після зимового сну готується до нової пори.
Спершу набухають яскраво-зелені березові бруньки. Потім вони розкриваються у клейкі запашні листочки. Я обожнюю їхній запах після запахів зими та сирості – адже це справжній аромат весни та життя! Спершу ці листочки маленькі та схожі на сердечка. Поволі вони стають більше та одягають білокоре деревце у шати свіжої зелені. Тоді дерево прикрашає себе ще і пахучими світло-зеленими сережками.
Бувають берези із сірою корою, навіть із чорною. Наука каже, що видів цього дерева у світі зустрічається біля ста сорока. Але найгарніша – це біла береза. Навесні вона нагадує тоненьку юну дівчину. Гнучка берізка наче вдягнена у сліпучо-біле вбрання, подекуди з чорними смугами. А зверху ще й яскраво-зелений плащ накинутий. До того ж ця красуня одягає сережки.
Берізки навесні дарують нам, окрім насолоди своєю красою, ще одну цінну річ. Це березовий сік, який дуже корисно пити, особливо дітям. Лісничі вміють зібрати цей цілющий напій обережно, щоб зайвий раз не зашкодити дереву. Але деякі «збирачі» роблять це жорстоко, полишають на дереві надрізи, наче відкриті рани, з яких даремно тече сік. Не можна такого робити, берізки треба берегти. І тоді кожної весни красуні в сережках будуть радувати нас своїми стрункими постатями, свіжими ароматами та, у разі потреби, живильним напоєм.