Question

Прочитайте. Перекажіть текст, використовуючи власні приклади. Поясніть, як розумієте вислів «взаємопроникнення стилів».
Коли говоримо про конфесійний стиль, його марковані
засоби мають конфесійне значення. Водночас, це значення
може змінюватися, що ігаємо під час досить широкого
і частого використання відповідних засобів в інших стилях.
Так сталося, зокрема, зі словами Бог, церква, ікона, священик,
писанка, пасха тощо, стильове значення яких у розмовно-по-
бутовому, а нерідко художньому й стилі масової інформації
істотно ослаблюється. До того ж лексичне значення залиша-
ється незмінним.
Та є слова, що, потрапивши в інші стилі, набули нового,
переносного значення. Пор.: благовістити — у прямому розумінні «дзвоном сповіщати про початок церковної відпра-
ви» і переносно — «сповіщати, повідомляти про будь-що»;
благодать — «щедроти, дари Бога» і переносно «всяке добро,
багатство»; гріх — «порушення Божих заповідей» і перенос-
но — «поганий вчинок, недогляд, помилка»; антихрист —
«противник Ісуса Христа» і переносно — «лайливе слово на
погану людину»; молитися — «проказувати слова молитви,
звертаючись до Бога», і переносно — «благати, дуже просити,
а також схилятися перед кимось, чимось». Нарешті, існують
ще й такі слова, що не мали і не мають поза конфесійним сти-
лем якогось стильового значення. Вони нейтральні, причому
лексичне значення їх цілком «світське» на зразок хліб, брат,
учитель тощо. У конфесійному стилі ці слова вживаються
в іншому розумінні, нерідко стають символами, а саме: хліб
означає тіло Христа, вино — його кров, Учитель — сам Хрис-
тос, діти, чада, брати і сестри — віруючі в Христа, голуб —
Дух Святий. У конфесійних текстах вони виступають у ролі
стильових омонімів.
Прикметно, що додаткове експресивне забарвлення у сти-
льових омонімів може бути різним: благовістити, благодать,
гріх у прямому значенні не позначені експресією, вони ней-
тральні. А от у переносному — стилістично забарвлені. Пер-
ші два — урочисті, піднесені, останнє — емоційно виразне
(Н. Дзюбишина-Мельник).