М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
aaalino4ka
aaalino4ka
02.10.2022 02:15 •  Українська мова

Спишіть, розкриваючи дужки. здійсніть взаємоперевірку робіт. нелегк(ий, а) путь, собака несподівано загарча(в, ла),нестерпн(ий, а) біль, далек(ий, а) сибір, запашн(ий, а) шампунь, останн(ій, я) запис, неозор(ий, а) степ, придорожн(ій, я) насип, кваліфікован(ий, а) хірург ірина йосипівна, справедлив(ий, а) арбітр сергій євгенович, втомлен(ий, а) шофер галина, досвідчен(ий, а) педагог софія леонідівна, зайш(ов, ла) профессор лідія денисівна, пода(в, ла) проект архітектор кудрявцева.​

👇
Ответ:
alona7773
alona7773
02.10.2022

нелегкий путь , собака несподівано загарчала , нестерпний біль , далека Сибір , запашний шампунь , останній запис , неозорий степ , придорожній насип , кваліфікований хірург Ірина Йосипівна , справедливий арбітр Сергій Євгенович , втомлений шофер Галина , досвідчений педагог Софія Леонідівна , зайшла професор Лідія Денисівна , подала проект архітектор Кудрявцева.

4,4(47 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
sonasandimirova
sonasandimirova
02.10.2022

Мати, матінко, матуся — ці слова знайомі мені з самого дитинства. Від них віє спокоєм, теплом, добротою... З перших кроків життя мене оточувала материнська любов та ласка. Перші вірші та байки Глібова читала мені матуся, вона повела мене у дитячий садочок, а потім у перший клас. Так почалося моє навчання. Мати завжди була зі мною поруч: і в радощах, і в труднощах. Хто, як не мати, оберігає нашу родину від злих вітрів і лихоліття; дає нам мудру пораду у нашому складному житті; захищає нас від невірного кроку? А так легко помилитися і піти не тою стежкою, а ще й гірше зламатися і перекреслити усі матусині мрії.

Кожна мати радіє успіхам своєї дитини. Спочатку це перші літери рідною мовою у твоєму зошиті, потім ти починаєш писати речення, які складаються у твір. Яка це радість для матусі, коли ти напишеш свій перший вірш і він обов'язково буде присвячений їй, твоїй матінці, твоїй берегині. І ось до твоєї родини прийшло свято — ти закінчив школу, і перед тобою простеляється багато шляхів... так обери свій єдиний шлях на все життя, отримай ту спеціальність, що тобі подобається, не розчаруй свою матір. А вона буде радіти за тебе. Покидаючи материнську оселю, не забудь озирнутися і подякувати їй за все добро, що вона зробила для тебе...

Объяснение:

4,5(48 оценок)
Ответ:
Shkola17032004
Shkola17032004
02.10.2022
Життя нашого поета таке дивне, що, слухаючи про нього, можна було б сказати, що це легенда. То й повість починається, як починаються казки: "За широкими морями, за лісами дрімучими, ще й за горами кам’яними... був колись веселий край, заворожений злими людьми, заневолений двома неволями". 

З 28 на 27 лютого старого стилю в селі Моринцях на Звенигородщині, в хаті кріпака пана Енгельгардта, Григорія Шевченка, народився син Тарас. 

Батько й мати на панщині, то й доглядала за малим Тарасом старша сестра Катерина, яка й сама ще була дитиною. Хочеться їй самій ще з подругами погуляти, то посадить малого в ямку на вигоні, накаже не вилазити та й майне до гурту. Згада про малого тільки тоді, як із поля покажеться череда. Вітром летить до ямки, а воно сидить. Як побачить Катрю, з плачем викидає рученята. І картає себе Катря, що покинула дитину саму на вулиці. Ідуть вони за село виглядати маму й татка. 

Минають роки... Росте Тарас... Тільки зіп’явся на ноги, почалось дитяче бурлакування, бо батьки на панщині, брат десь пастушить, сестра нагороді... І мандрує дитина то на леваду, то до ставу, то за сад на могилу... 

Сад темний, густий, бур’янами зарослий. Невесела й хата Шевченків зимою та восени — кривобока, стара, стіни повигинались, солома потемніла, потрухла, мохом узялась, дірки світять голими латами. А весною зацвіте садок , посіє Катря квіти під вікнами, і суму мов не було. Вперше по весні Шевченкова родина розташувалась коло хати надворі вечеряти. Але невесела та вечеря: зморений батько свариться, мати заклопотана, зажурена, дочка заплакана. Зайшов звичаєм сусід погомоніти й дивується, що так пізно вечеря. То мати й розповіла про їх клопіт: Тарас десь дівся. Скрізь обшукали, та так і не знайшли. Вирішили після вечері знов іти шукати.

Зарипіли десь вози; вдарила луною багатоголоса пісня. Всі забули на деякий час про хлопця, заворушились – чумаки! – повиходили назустріч. Аж тут Катря побачила Тараса. Почали допитуватись, де був. Хлопець і розповів, що заблукав у полі, стрів чумаків, вони посадили його на віз, дали батіг у руки та й привезли додому. А як повкладала мати дітей спати, а сама з сусідами сіла на призьбі, почав Тарас тихим голосом розповідати брату та сестрі, що ходив туди. Де сонце заходить, і бачив залізні стовпи, що небо підпирають. Крадькома прислухалася мати: 

4,4(21 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Українська мова
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ