Поняття Батьківщини для кожного з нас нерозривно пов’язане з образами її благословенної природи. Туманний ранок і осінній день, гречане поле і літній нескінченний степ, солов’їний гай і вишневий садок, усе це зливається в єдиний образ рідного краю. У природі все тісно пов’язане між собою. Якщо мерзенні клуби диму і стічні води забруднюють повітря і річки, страждає не тільки природа – хворіє і страждає людина.
Людина на земній кулі вже знищила понад 270 видів диких тварин. Серйозно постраждав і рослинний світ. Тому міжнародна спілка охорони природи видає Червону книгу, куди занесено рідкісні види тварин і рослин.
Великдень - одне з найбільших християнських свят, що відмічається в Україні ще з X століття. Цього великого дня чекали і дорослі, і діти, щоб не тільки побувати на церковній відправі, а й взяти участь у родинних та громадських обрядах. Це і виготовлення свічки-трійці, і випікання пасок, і фарбування яєць. Сьогодні мало хто знає народні звичаї і обряди, у місті їх майже ніхто не дотримується. Але кожного року на Великдень ми їздимо до бпбусі. Від неї я знаю, що крашанки слід готувати в суботу, тоді вони зберігатимуться протягом усіх свят. Вмію дати крашанці належні фарби і знаю, кому їх дарувати. Так, червону крашанку дарують молодим, бо вона символізує радість життя і любов; пригостити жовтою, символом місяця і зірок, означає побажати хорошого врожаю. Для бабусі я готую голубу крашанку, бо її дарують літнім людям і хворим, бажаючи здоров’я.
Мені подобається вставати рано-вранці, бігти в сад і чекати перших променів сонця, яке в цей день «грає» і приносить людям щастя і здоров’я. Бабуся навчила мене і молитви, з якою звертаюся до сонечка з проханням освітити мене добротою, красотою і любощами. Я впевнена, народні свята і обряди слід відновити, бо це не тільки форма дозвілля. Вони до очиститися від бездуховності, оживлять наші душі.
Е-гласный, безударный
С-согласный, твёрдый, глухой, парный
Н-согласный, твёрдый, звонкий, непарный
А-гласный, ударный