Хтось воліє жити розумом, а хтось – серцем. На моє глибоке переконання, варто дослухатися до серця, якщо йдеться про дружбу чи кохання, але розважливо обмірковувати свої кроки у випадку прийняття рішення щодо вибору професії чи виду діяльності.
На підтвердження своєї думки наведу такі аргументи. По-перше, кожна людина прагне любові, тому треба дослухатися до серця, щоб зрозуміти, що ти зустрів справжнє кохання.
Візьмімо до прикладу головну героїню драми Івана Котляревського «Наталка Полтавка». Хоч мати й переконувала дочку, що возний Тетерваковський стане для дівчини вигідною партією, проте Наталка була іншої думки. Її серце належало Петрові. Героїня відстоює своє кохання, адже без цього хлопця не уявляє подружнього щастя.
По-друге, коли стає питання вибору подальшого майбутнього шляху, то варто розважливо обміркувати свої кроки, аби досягти успіху.
Прикладом, що ілюструє цей аргумент, може бути історія становлення моєї тітки Ольги як фахівця. Вона з дитинства мріяла про сцену. Зрештою дівчина зрозуміла, що без спеціальної підготовки, певних зв’язків їй не потрапити в шоу-бізнес. Саме тому Ольга розважливо підійшла до вибору майбутньої професії. Вона любила допомагати людям, добре знала хімію та біологію, тому стала лікарем. Зараз Ольга Петрівна є чудовим фахівцем і доволі успішною особистістю.
Отож уміти орієнтуватися в різних життєвих ситуаціях дуже важливо. Для цього людині недостатньо одного розуму, потрібне ще й серце.
