Вкнижці,на малюнку зображена гра: гуси-лебеді( на галявині діти : двоє дівчаток втікають-хлопчик їх ловить,а інша дівчинка стоїть на другій стороні і гукає. треба скласти і записати інструкцію до цієї гри!
В гру грає група дітей. Спочатку вибирають хто буде "Мама-гусиня", сірий вовк, решта дітей гусенята. На одній стороні майданчика стає "Мама-гусиня". Навтроти неї діти гусенята. Сірий вовк росташовується збоку. Гра починається:
Мама:-Гуси-гуси!
Діти: -Га-га-га!
Мама:-Їсти хочете?
Діти:-Да-да-да!
Мама:- Хліба з маслом?
Діти: -Ні-ні-ні!
Мама:- А цукерок?
Діти: -Да-да-да!
Мама:-Так летіть!
Діти:-Ми не можемо! Сірий вовк за горою не пускає нас додому!
Мама:- Ви летіть, тільки крила бережіть!
Діти починають бігти до "Мами-гуски" , а сірий вовк шводко ловить дітей гусенят. Той кого піймеє сірий вовк стае вовком, а вовк гусенятком. Гра продовжеється.
1. може, вийшла русалонька матері шукати, а може, жде козаченька, щоб залоскотати. 2. отже, багато чого їм невідомо . 3. у статті я, звичайно, не охоплюю всіх проблем розвитку української мови. 4. погодою у нас на сінокосі, казали, щось років з півтораста завідувала ворона . 5. на щастя, дитина скоро заспокоїлась і затихла . 6. повертатися додому нам, по-перше, пізно, а по-друге, небезпечно 7. дядько роман, певна річ, тільки вдавав, що нікого не помітив. 8. безперечно, вам тут усе незнайоме, дивне
У кожної людини є своя улюблена книга, яку він перечитує, уривки з якої пам’ятає напам’ять, героями якої захоплюється і прагне їм наслідувати. Моєю улюбленою книгою є «Гаррі Потер і філософський камінь». Читання цієї книги занурила мене в незвичайний казковий фантастичний світ. При читанні книги мені було цікаво гати за змінами нашого світу, бачити, що він може бути зовсім іншим, переплітатися і об’єднувати в собі інші світи.
Мною була прочитана маса книг, однак ця книга, що оповідає про маленького чарівника, справила найбільше враження. Твір відрізняється захоплюючим сюжетом, в якому автор знайомить читача зі школою чарівників. При читанні казок в дитинстві ми зустрічалися з чарівниками, однак тоді ми не знали, де їх вчать і звідки беруться їх дивовижні здібності, а виявляється, все просто — вони навчаються помахом чарівної палички в школі. І школа ця дуже незвичайна, вона одночасно таємнича і небезпечна. З початком читання цієї книги, мені вже важко було відірватися від неї, навіть вночі хотілося читати й читати. Прочитавши один раз, відразу захотілося перечитати ще раз.
У книзі «Гаррі Потер і філософський камінь» мені вдалося познайомитися з захоплюючим світом і незвичайними персонажами. Так хочеться хоч на один день потрапити в цю школу, де викладаються уроки чарівництва, вчителі здатні перетворюватися на тварин і птахів, а учні можуть творити дива.
Ця книга — втілення людської фантазії, які у кожного свої. Кому не хочеться хоч на хвилинку відчути себе справжнім чарівником? Напевно, це можливо лише в дитинстві, коли світ фантазії так тісно переплітається з реальним. Тому книга про Гаррі Поттера, хлопчика-чарівника, так популярна і є улюбленою, для багатьох людей, які вміють бачити незвичайне у звичайних речах.
Гра називається "Гуси лебеді"
В гру грає група дітей. Спочатку вибирають хто буде "Мама-гусиня", сірий вовк, решта дітей гусенята. На одній стороні майданчика стає "Мама-гусиня". Навтроти неї діти гусенята. Сірий вовк росташовується збоку. Гра починається:
Мама:-Гуси-гуси!
Діти: -Га-га-га!
Мама:-Їсти хочете?
Діти:-Да-да-да!
Мама:- Хліба з маслом?
Діти: -Ні-ні-ні!
Мама:- А цукерок?
Діти: -Да-да-да!
Мама:-Так летіть!
Діти:-Ми не можемо! Сірий вовк за горою не пускає нас додому!
Мама:- Ви летіть, тільки крила бережіть!
Діти починають бігти до "Мами-гуски" , а сірий вовк шводко ловить дітей гусенят. Той кого піймеє сірий вовк стае вовком, а вовк гусенятком. Гра продовжеється.