1. Сяйливо блима яснозорий сад, і місяць тане в ночі на долоні (Г.Дудка). 2. Місяць зблід - і разом з цим зблідли скорботні солдатські обли(ч,чч)я (Г.Тютюнник). 3. А за Дніпром купалися в мареві знайомі мені вже села й куріли димки над садками (Г.Тютюнник). 4. Або рибку з'їсти, або на дно сісти (Нар. творчість). 5. Уже давно стояла ніч над землею, і зорі виблискували з темного неба (Панас Мирний). 6. І вже каштанам ніколи дрімати, і сонце не надивиться згори на їх носи, рум'яні і кирпаті, на витівки, на ігри дітвори (В.Симоненко). 7. Десь пливуть дощі по шибках і бредуть сніги в полях (Є. Сарапулова). 1: обставина присудок означення підмет і підмет присудок обставина додаток.
- Оксано, ким ти хочеш стати, коли закінчиш школу? - заитав в учениці 11 класу директор Іван Васильович. - Я дуже хочу піти навчатися до Медицинської академії і в майбутньому стати лікарем. - відповіла Оксана. - А чому саме лікарем? І яким лікарем? - знов запитав директор, - Чи ти ще не визначилася? - Звісно ж визначилася. - відповіла дівчина. - Я хочу стати лікарем-педіатром. Я дуже люблю дітей, вмію знаходити з ними спільну мову. - Але може тобі піти вчитися на вчителя? Або вихователя в дитячий садок? Там також потрібно знаходити з дітками спільну мову? - посміхнувся директор, - Чому саме лікарем? - Бо я не тільки люблю дітей. Я ще дуже хочу, щоб усі діти були здорові. - Червоніючи, відповіла Оксана. - Я обов'язково вивчуся на лікаря, я буду допомагати всім дітям, ліувати їх. І, якщо я буду старанно виконувати свої обов'язки, то з мене вийде добрий лікар, я в цьому впевнена.
