Відповідальність- це почуття людини за щось.Це почуття дає змогу побачитилюдину та її внутрішній світ: як вона бачить себе і як вона діє.Напевно це щось більше ніж вчасно здавати роботи,приходити до школи,ходити на уроки,виконувати обіцянки.Це стиль життя.Прагнення завжди поступати правильно.Не розачоровувати близьких і оточуючих,та й самого себе,Відповідати за кожний свій крок.Це здатність людини давати відповіді на,що тобі приносить не хто-небудь,а його величність життя.Це коли людина розуміє наслідки сказаного слова чи зробленого діла,як негативні так і позитивні.Це добросовісне виконання покладення на людину певніх дій.Ось що на мою думку є відповідальність.
Дефіс: Крутився вихор чорним веретеном і темінь фіолетово-зелена півнеба й півземлі заволокла. На озеречку поверх льоду повиходила зелено-блакитна вода. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної,повної загальної середньої,професійно-технічної,вищої освіти. То збоку вітер підкрадеться,то угамується і,прокотивши світло-зелену хвильку по траві,вляжеться. Гей,ізгадайте,браття-вкраїнці, ким ми на світі бували,як волю нашу,волю народу ми всі гуртом рятували! Тире: Понад Дніпро гуде метро - і рибоньці не спиться. Шпаки - це імітатори веселі. Уяви,що твоє життя - це фільм про падіння літака. Моє дитинство - дзеркало,у якому відображались небеса. Зовнішній світ людини - Всесвіт,якому немає ані кінця,ані початку.
Кожна нація має свою звичаї та традиції щодо прийому гостей, кожний народ приймає гостей по – особливому, але небагато це роблять так відкрито та щиро, як українці. Український народ, завжди відрізнявся своєю гостинністю. Наша нація настільки добра та щира, що завжди з великим задоволенням люди йдуть в гостів до українців.
Більш того, гостю в Україні пропонують найкраще, а до приходу гостей з якогось приводу готуються ретельно та заздалегідь – прибирають оселю, стелять святкову скатертину, дістають красивий посуд, готують смачні та багаті страви. Гостей за відзначати найважливіші події в житті родини – дні народження, весілля, хрестини та навіть поминки.
Я замислився над тим, чому в Україні з такою шанобливістю ставляться до гостей, тому почав шукати в Інтернеті матеріали на цю тему. І дізнався багато цікавого. Виявляється, у давнину побутувала легенда про те, що Бог сходить з неба у вигляді подорожнього, який мандрує по землі, і коли він завітає до хати, то принесе з собою щастя господарям. Тому не відмовляли будь-якому незнайомцю в гостинності – цим можна було образити Бога.
Мені дуже сподобалося таке уявлення, здається, у ньому є багато правдивого, адже й справді прихід гостя в дім пов'язаний з приємним проводженням часу, веселощами, відпочинком. Та й самому бути гостем – дуже почесне та приємне заняття. Йдучи до когось у гості, ми віддаємо йому шану – готуємо якийсь дарунок чи гостинець. А колись побутував ще звичай, що й господарі робили подарунки гостям на знак поваги, взаємної симпатії та найкращих побажань. Це мало закликати щастя та добробут у життя людей.
Мабуть, саме через такі глибокі корені та символічність українська гостинність славиться у всьому світі. Тепла атмосфера та доброзичливість приваблює гостей з усіх країн до нас. Це дає можливість людям відчувати себе потрібними, щиро спілкуватися, виявляти повагу один до одного – ті важливі речі, що роблять наше життя.
