Розповідь особи, яка відсутня, проголошена кимось фраза, а також те, що подумав розповідач, називається чужою мовою.
Пряма мова- це точно передане чуже мовлення, що передається від особи розповідача, того, хто подумав, написав, з дотриманням інтонації живого спілкування:
"Важливо не те, як малюю я, а що в тому бачать інші,- сказав Валерій. - Я ніколи не стану художником. Я це зрозумів. І радий, що зрозумів вчасно. " (Ю. Мушкетик) .
Слова, що вказують, кому належить пряма мова і як вона висловлена, називаються словами автора.
Слова автора можуть стояти перед прямою мовою, після неї, або розривати її: слова автора приклади перед прямою мовоюПетро сказав:
- Я давно хотів поїхати на море. після прямої мови"Я тобі винен"- почав хлопець. посередині-Ну що ж, - сказала Наталка- хай воно так і залишається
Слова автора вказують на особу, чиє мовлення передається. Разом з тим слова автора можуть передавати реакцію мовця на якийсь факт чи подію, або його психічний стан.
Пропоную розкрити значення поданих фразеологізмів так: Зав'язало мову ⇒ втратив мову, онімів, перестав говорити; Позакладало вуха ⇒ не чує, що говорять; Похололо на душі ⇒ стало моторошно; Замакітрилося в голові ⇒ людина розгубилась або була чимось приголомшена; Памороки забило ⇒ позбавили здатності адекватно сприймати інформацію, нормально мислити; Запахло смаженим ⇒ скоро буде небезпека; Мов язиком злизало ⇒ пропав бесслідно; Мов окропом обдало ⇒ кинуло в жар або хтось зачервонівся; Аж животи попідтягало ⇒ зголодніти.
