Відповідь:
1. Мене пробували гнути – не давалася. ║ Мене пробували гнути , А Я не давалася. (СКЛАДНОСУРЯДНЕ З ПРОТИСТАВНИМ СПОЛУЧНИКОМ)
2. Я не пам’ятаю свого родинного дому – у два роки мене забрала до себе тітка. ║ Я не пам’ятаю свого родинного дому, БО у два роки мене забрала до себе тітка. (СКЛАДНОПІДРЯДНЕ З ПІДРЯДНИМ ПРИЧИНИ)
3. Йому розповіли все з подробицями – знали його недовірливий характер. ║ Йому розповіли все з подробицями, АДЖЕ знали його недовірливий характер. (СКЛАДНОПІДРЯДНЕ З ПІДРЯДНИМ ПРИЧИНИ)
4. Пора вже додому – небо віщує грозу. ║ Пора вже додому, ТОМУ ЩО небо віщує грозу. (СКЛАДНОПІДРЯДНЕ З ПІДРЯДНИМ ПРИЧИНИ)
Пояснення:
узимку- у-префікс, зим-корінь,к-суфікс,у-суфікс;
веселка-весел-корінь, к-суфікс, а-закінчення;
журі-журі-корінь;
гортати-горт-корінь,а-суфшкс,ти-суфікс;
горобець-гороб-корінь, ець-суфікс;
обідати-обід-корінь,а-суфікс,ти-суфікс;
далекий-дал-корінь,ек-суфікс,ий-закінчення;
раненько-ран-корінь,еньк-суфікс,о-суфікс;
образно-образ-корінь,н-суфікс,о-суфікс;
написаний-на-префікс,пис-корінь.ан-суфікс,ий-закінчення;
далеко-дал-корінь,ек-суфікс,о-суфікс;
улітку-у-префікс,літ-корінь,к-суфік,у-суфікс;
веснянка-весн-корінь,ян-суфікс,к-суфікс,а-закінчення;
жувати-жув-корінь.ат-суфікс,и-закінчення;
солодкий-солод-корінь,к-суфікс,ий-закінчення;
голосно-голос-корінь,н-суфікс,о-суфікс;
обгородити-об-префікс,город-корінь,и-суфікс,ти-суфікс;
вибігаю-ви-префікс,біг-корінь,а-суфікс,ю-суфікс;
радіти-рад-корінь,і-суфікс,ти-суфікс;
опівночі-о-префікс,пів-префікс,ноч-корінь,і-закінчення;
червоний-червон-корінь,ий-закінчення;
дивно-див-корінь,н-суфікс,о-суфікс.
Одного разу ти зустрінеш найближчу тобі людину за думками, мріями, спільними інтересами. Дуже важко одразу зрозуміти, кого ти зустрів — справжнього друга чи просто приятеля. Яким же повинен бути справжній друг, як його виявити серед багатьох знайомих, із якими ти проводиш час? Перш за все, справжній друг, мабуть, це та людина, яка приймає тебе таким, як ти є. Недарма ж кажуть, що друг — це той, хто знає всі твої недоліки і все-таки любить тебе.
У мене особисто є справжній друг — Сергій. Спочатку я не знав, справжній він чи не справжній, але потім один його вчинок все для мене прояснив. Сергій перейшов до нас уже у 8 класі. На перший погляд він мені не зовсім сподобався: задерикуватий, дещо зарозумілий хлопець (як я тоді подумав). Єдине, що його вирізняло, — це знання математики. Математику він любив і добре знав. Я ж до цього моменту вважався кращим учнем саме з математики. Відчуваючи певну заздрість, я намагався якомога більше принизити його: то смикну за сорочку, то зафутболю портфель, то назву очкариком. А він — нічого, сидить собі, формули пише. І ось настав час піврічної контрольної роботи. Всім роздали завдання, я швиденько впорався з п'ятьма з шести запропонованих, а шосте — найважче — ну ніяк. Сиджу, мучаюсь, дивлюсь — Сергій все розв'язав і сидить, склавши руки — перевіряє. Я тик, мик (списати ж у нього соромно), сиджу, почервонів від напруження. Раптом папірець на мою парту — ляп! Розгортаю, а там розв'язання задачі. Я підвів очі й подивився на нього. Сергій не посміхався, не іронізував, просто й відкрито дивився на мене. Ми були вже не ворогами, ми були партнерами, яких пов'язувала таємниця. З того часу Сергій неодноразово доводив, що він справжній друг. Він ніколи не відвертається від мене в скрутному становищі. От і маєш: «Друг — це той, хто входить у твої двері, коли весь світ виходить з них».