Внизу посередині малюнка чорнилом авторський підпис і дата: Т. Шевченко 1848.
Малюнок наклеєний на альбомний аркуш, на якому справа вгорі чорнилом позначено: 41.
На верхньому краю альбомного аркуша олівцем напис: Оригинальний рисунокъ Шевченки, подаренный г-мъ Шрейберомъ.
Під малюнком по нижньому краю альбомного аркуша тушшю напис: Видъ степнаго пожара въ киргизской степи во время слЂдованія транспортовъ въ УкрЂпленія близъ Аральскаго Моря. 12-го мая 1848 года въ вЂденіи Г. М. Шр... на заливъ р. Ори.
Про пожежу в степу під час переїзду експедиції О. І. Бутакова з Орська до Раїма Шевченко розповідає в повісті «Близнецы»:
«Я стал внимательнее всматриваться в горизонт и, действительно, вместо тучки увидел белые клубы дыма, быстро исчезающие в раскаленном воздухе. К полдню пахнул навстречу нам тихий ветерок, и я почувствовал уже легкий запах дыма... И пока транспорт раскидывался своим исполинским каре вокруг залива, я уже купался в нем. Пожар был все еще впереди нас, и мы могли видеть только один дым, а пламя еще не показывалось из-за горизонта. С закатом солнца начал освещаться горизонт бледным заревом. С приближением ночи зарево краснело и к нам близилось. Из-за темной горизонтальной, чуть-чуть кое-где изогнутой линии начали показываться красные струи и язычки. В транспорте все затихло, как бы ожидая чего-то необыкновенного. И, действительно, невиданная картина представилася моим /5/ изумленным очам. Все виденное мною днем, как бы расширилось и облилось огненными струями почти в параллельных направленнях. Чудная, неописанная картина! Я всю ночь под своєю джеломейкою и, любуясь огненною картиною, вспоминал нашего почтенного художника Павлова...
Вблизи транспорта, на темной, едва погнутой линии и на огненном фоне, показался длинный ряд движущихся верблюжьих силуэтов... Верблюды двигались один за другим по косогору и исчезали в красноватом мраке, точно китайские тени. На одном из них, между горбов, сидел обнаженный киргиз и импровизировал свою однотонную, как и степь его, песню. Картина была полная» (див. т. IV, стор. 89, 90 1).
Про цю пожежу розповідає також О. І. Макшеєв:
«На другой день после нашего выступления мы видели вдали паль, то есть огонь, пущенный киргизами по степи, чтобы сжечь старый ковыль и дать возможность беспрепятственно расти свежему, и долго любовались, как отдельные сначала огоньки постепенно сливались в непрерывные нити, сопровождаемые сильным заревом. По желанию генерала Шрейбера Шевченко нарисовал акварелью эту импровизированную иллюминацию и подарил ему свой рисунок» (А. Макшеев, Путешествия по киргизским степям и Туркестанскому краю, СПб., 1896, стор 29).
В літературі зустрічається під назвою «Вид пожара в киргизской степи» («Шевченківський збірник», т. I, Пб., 1914, стор. 120 — 121).
Попередні місця збереження: власність І. П. Шрейбера, М. М. Миронова.
Начерк до цього малюнка див. № 141.
Объяснение:
Объяснение:
Твір на тему “Моє улюблене свято (Новий рік)”
Настала Зима. Це час канікул, свят та подарунків. Взимку ми з сім’єю відзначаємо багато свят, серед них – Різдво, старий новий рік, хрещення, дні народження, і наш улюблене свято – Новий рік. Коду я була маленькою, мені більше подобалося святкувати день народження. З часом чарівна новорічна атмосфера полонила, надихнула мене, як і всіх навколо.
Кожна людина готується до новорічних свят – ці загальні приємні клопоти роблять нас веселими, радісними і найщасливішими. Новий рік став особливим для мене. Навіть якщо в грудні за вікнами ще немає снігу і морозу, я все одно вірю, що ось-ось випаде білий пухнастий сніг, а мороз розмалює вікна прекрасними розписними вензелями.
Готується до новорічного чарівництва, ми починаємо, десь за місяць до свята: купуємо нові іграшки, вибираємо дощик, серпантин і робимо прикраси для ялинки своїми руками. Також важливим є святковий стіл і святкове меню. Ми з сім’єю завжди говоримо, що будемо готувати, враховуючи побажання кожного.
Мені подобається прикрашати ялинку, дуже важко уявити новорічні свята без цієї красуні. На Новий рік неймовірно приємно не тільки отримувати подарунки, але і дарувати їх друзям і рідним. Вибір подарунків для близьких – це приємний і тривалий процес, адже це ті люди, для яких ти завжди хочеш підібрати найкраще і необхідне.
А ще новорічні свята – це завжди чудовий привід відвідати бабусь, дідусів, хресних і інших родичів, кого давно не бачив, погостювати. Коли нарешті приходить наш чарівний свято, я вірю, що моє найзаповітніше бажання, загадане під бій курантів, обов’язково збудеться.
Ялинка, подарунки, веселий сміх, блискучі яскраві вогники – все це робить новорічні свята найпрекраснішими і незабутніми для всіх.