Війна - це слово викликає жах у всіх людей. Під словом війна ховається дуже жорстока тема. Війна характеризує смерть, кров, нещастя. Ми діти які народилися у самій мирній епохі, і ми ніколи не знали війни, ніколи її не бачили. Я пам'ятаю як моя бабуся розповідала жорстоку правду війни. Вона розповіла про те, що коли вона була маленькою, вона йшла по вулицях міста, які були повністю у крові людей. На деяких місцях валялися трупи людей: жінок, чоловіків, дітей. Вона це розповідала із таким жахом в очах, що було зрозуміло, що ця подія навіки залишиться в її пам'яті. Поки ми живемо в мирі, цінуйте кожну секунду.
1. Тільки цвіркун цвіркоче в житі, шелестить сухий колос та інколи запідпальомкає перепелиця. 2. Ялинка затремтіла від низу до вершечка, наче злякалася несподіваного лиха, і кілька зелених глиць упало на сніг. 3. Торік Харитя була ще маленька, маленькими рученятами вона не могла вдержати серпа, а тепер вже виросла, набралася сили, і руки побільшали. 4. Навкруги вила хуртовина, бурхав холодний вітер та крутив снігом, а Василькові згадалася тепла, ясна батькова хата. 5. Босі ноженята ступали по втоптаній стежці, над головою, межи колосками, синіло небо, а з обох боків, як стіни, стояло жито й шелестіло вусатим колоссям.
