Объяснение:
Малюки з’являються на світ з вродженим потягом до солодкого, оскільки материнське молоко містить цукор. У новонароджених дітей близько 30 тисяч смакових рецепторів, тому їх смак набагато гостріший. Це зокрема пояснює, чому дитяче харчування може здаватись прісним та чому дітям настільки подобаються продукти з яскраво вираженим солодким смаком.
Проте до 20 років у нас залишається лише третина рецепторів, здебільшого на язику. Саме тому людина вже може терпіти і навіть насолоджуватись смаком продуктів, які раніше викликали неприязнь
NEONHY 4 дня назад
Попроси больше объяснений Следить Отметить нарушение
ответы и объяснения
raspberry3566
Raspberry3566Середнячок
Малюки з’являються на світ з вродженим потягом до солодкого, оскільки материнське молоко містить цукор. У новонароджених дітей близько 30 тисяч смакових рецепторів, тому їх смак набагато гостріший. Це зокрема пояснює, чому дитяче харчування може здаватись прісним та чому дітям настільки подобаються продукти з яскраво вираженим солодким смаком.
Проте до 20 років у нас залишається лише третина рецепторів, здебільшого на язику. Саме тому людина вже може терпіти і навіть насолоджуватись смаком продуктів, які раніше викликали неприязнь
Объяснение:
Образ — це чудова форма ораторського мистецтва. Вона завжди використовувалась у промовах ораторів з трибуни суду.
У справі Віри Засулич, яка обвинувачувалась у замаху на вбивство петербурзького градоначальника генерала Трепова, викликаного беззаконним розпорядженням останнього висікти різками політичного ув’язненого Боголюбова, її захисник П.А. Александров образно змалював картину застосування в Росії різок: “Різка панувала скрізь: у школі, на мирському сході, вона була неодмінною приналежністю на конюшні поміщика, потім у казармах, у поліцейському управлінні. У зведеннях наших кримінальних, цивільних і військових законів різка мережила всі сторінки. Вона складала якийсь легкий мелодійний передзвін у загальному гучноголосому стугоні нагая, кия і шпіцрутенів”.
Образність головним чином досягається за до тропів і стилістичних фігур.
Троп (грец. tropos — зворот) — вживання слова або вислову у переносному, образному значенні. В основі тропа — зіставлення двох явищ, предметів, які близькі один одному за будь-якими ознаками. Народна мудрість говорить: “Без солодкого не відчуєш гіркого, без потворного не будеш мати уявлення про прекрасне”.
Існують такі види тропів: порівняння, епітет, метафора, алегорія, іронія, гіпербола, уособлення тощо.
Порівняння. Це — зіставлення одного предмета з іншим з метою більш яскравої й наочної характеристики одного з них. Наприклад, говорячи про необхідність удосконалення всієї системи освіти і про те, як важливо молодих людей навчити творчо мислити, підготувати їх до життя, можна навести образне висловлювання, яке використовує порівняння: “Ще стародавці говорили, що учень — це не посудина, яку необхідно наповнити, а факел, який необхідно запалити”