-Привіт друже. То, що як пройшла перша практика?(Олег)
-О привіт! Все пройшло на найліпшому рівні повернувся на посаді "Кадета"(Міша)
-Ого класно.(Олег)
-Ну а в тебе як? Усе в порядку?(Міша)
-Так усе в порядку завтра якраз іду на другу пару(Олег)
-Хах класно. Ну а як пройшла перша пара у тебе?(Міша)
-Погано. Я мало незавалив першу пару.(Олег)
-А, що сталося?(Міша)
-Томущо я не підготувався до неї.(Олег)
-Шкода, але я бажаю тобі удачі в наступній парі.(Міша)
-Дякую. Ну гаразд і я тобі бажаю удачі! Ще зустрінемося.(Олег)
-Ага бувай.(Міша)
ьне; спонукальне;
2.Охарактеризовуємо речення по емоційному забарвленню (інтонації): окличне; неокличне; 3.Знаходимо граматичну основу і робимо висновок, просте речення чи складне. Якщо в реченні одна граматична основа, воно просте, якщо дві і більше – складне. 4.Визначаємо двоскладне або односкладне речення. Якщо в реченні немає підмета чи присудка – це значить, що воно односкладне або неповне двоскладне.
В односкладних реченнях другого головного члена немає – це означає, що в ньому дії очевидні, не важливі або не існують. 5.Дивимося на наявність другорядних членів речення і визначаємо поширене чи не поширене речення.
6.Підкреслюємо другорядні члени речення (група підмета, група присудка).
Визначаємо тип речення за метою висловлювання: розповідне; питальне; спонукальне;
2.Охарактеризовуємо речення по емоційному забарвленню (інтонації): окличне; неокличне; 3.Знаходимо граматичну основу і робимо висновок, просте речення чи складне. Якщо в реченні одна граматична основа, воно просте, якщо дві і більше – складне. 4.Визначаємо двоскладне або односкладне речення. Якщо в реченні немає підмета чи присудка – це значить, що воно односкладне або неповне двоскладне.
В односкладних реченнях другого головного члена немає – це означає, що в ньому дії очевидні, не важливі або не існують. 5.Дивимося на наявність другорядних членів речення і визначаємо поширене чи не поширене речення.
6.Підкреслюємо другорядні члени речення (група підмета, група присудка).
У п'ятому класі мені потрапила до рук книга Антона Лотоцького «Історія України», з якої я дізнався про розвиток української державності. Саме ця книга заклала в моє серце почуття гордості за свою Батьківщину.
Пройшло чотири роки. Змінився я, змінилося наше суспільство. Але я не перестав пишатись тим, що живу в незалежній державі.
Почуття гордості пробудили в мені твори про славних українських лицарів-козаків. Я уявляв їх або в запеклому бою, або на легких «чаєчках», долаючими чорноморські хвилі. Вони захищали рідну землю від ворога, визволяли бранців із неволі. Ось у чому полягає їх внесок, у незалежність.
А учасники Коліївщини! Я захоплююсь ними, хоча і розумію, що багато в чому повстанці помилялися. Можливо, я був би таким же непримиренним на їхньому місці, проте вважаю, що жорстокості було забагато, особливо стосовно старих та дітей. Хоча через два з половиною століття мені значно легше розмірковувати на цю тему, ніж їм тоді.
Я уявляю, як наш стражденний народ зрадів надбанням революції 1917 року — і яке було розчарування! Але патріотизм у кожного українця в крові. Тому так щедро поливали рідну землю своєю кров'ю київські гімназисти і студенти в бою під Крутами. І це знову ж таки в ім'я незалежності!
Із величезною радістю сприйняли новину про незалежність України наші батьки. На початку дев'яностих років нашого століття Україна ніби ожила або прокинулась зі сну: мітинги, маніфестації. На вулицях блакитно-жовті прапори і тризубці. Тоді я був ще дуже малий, щоб усвідомити велич цих подій; мало хто сподівався побачити на вулиці державну символіку незалежної України.
Зараз дехто скаржиться на незалежність за всі наші існуючі проблеми. А я вважаю, що всі наші біди тимчасові. Народ наш роботящий, винахідливий, тож знайде вихід і з економічної скрути. Найголовніше — не панікувати, а сумлінно робити свою справу.
Нам, учням, треба працювати на ниві освіти. Навчатися сумлінно — тяжка праця. Але без знань ми не зможемо знайти свій шлях у житті. Незалежній Україні потрібні фахівці високого класу. Тільки так моя Батьківщина зможе стати рівною серед високорозвинених європейських держав.