Новий рік – моє найулюбленіше свято. Напередодні мене завжди охоплює дивне відчуття, наче має статися щось радісне та чарівне. Усюди святкова атмосфера, усі готуються до свята – вибирають красиві ялинки, купують різні фрукти, солодощі, готують подарунки для близьких. Змалечку Новий рік – це наче казка для мене.
Ми починаємо готуватися до святкування заздалегідь. Прибираємо у домі, наряджаємо ялинку, прикрашаємо кімнати кульками, гірляндами, красивими іграшками, святковими лампочками, свічками. Мені дуже подобаються новорічні та різдвяні вінки з вітками хвої, яскравими стрічками та фігурками янголів. Раніше я таке бачив лише у зарубіжних фільмах, а зараз ця мода дійшла й до нас.
Мама завжди готує для святкового столу щось незвичне, небуденне. Я намагаюся не проспати момент приходу нового року під бій курантів. Після останнього удару на вулиці починається феєрверк, який може тривати годину! Кожного року до нас у гості приходять родичі та друзі. Ми веселимося, проводимо різні конкурси, танцюємо, співаємо. Це завжди дуже цікаво, проте я зазвичай рано засинаю. А вранці одразу біжу до ялинки, щоб подивитися, що мені подарували.
Особливо гарно, коли в новорічну ніч стоїть морозна сніжна погода. У вікнах усіх будинків мерехтять різнокольорові вогники. Усі святкують та розважаються. Мабуть, через те, що Новий рік – це загальне свято, відзначати його так захопливо
Объяснение:
Можно написать сокращённо а ещё iWriter еси ты сейчас на дистанционке то это приложение может написать за тебя ты просто копируешь это сообщение и вставляешь туда а тебе уже дают рукописно)
Богдан Іванович, Юрій Борисович, Христина Анатоліївна, Віктор Генадійович, Анатолій Миколайович, Ілля Аджарович, Олекса Пантелеймонович, Ганна Михайлівна, Ксенія Іванівна, Ігор Васильович, Сава Андрійович, Інга Вікторівна.
-Доброго дня, Богдане Івановичу! Христина Анатоліївна запитує у Вас, чи можна забрати журнал 9-А класу?
-Ганно Михайлівно, звичайно! Запитайте в неї, будь ласка, на який день вона мені поставила заміну у 7-В.
-Мені здається, на четвер, аде я у неї перепитаю.
-Дякую Вам!
-Навзаєм.
- І тобі привіт, Федю! - відгукнувся іменинник.
- Це...саме..З Днем Народження!
- Дякую друже!
- Та ось я хочу тобі подарувати дивовижний подарунок! ой, зачекай, він десь був, зараз...хвилинку ... - почав нишпорити по кишеням Федя.
Іван девився на хлопця великими очима, сподіваючись, що той зараз йому подарує, що не звичайне, дійсно дивовижне! Але у відповідь отримав лиш :
- Іване, ти цей, ну не знаю, як це сказати...
- Що ж ти там таке приготував? Ти мене дуже заінтригував!
- Розумієшь, Іване, я забув твід подарунок вдома..
Іван опустив очі, та промовив:
- Та нічого...
- Іванку, та не засмучуйся ти так! Все ж добре,в тебе свято, а ти сумний.. - але після цих слів хлопець насправді зрозумів, що поступив не гарно.. - Ой, слухай, в мене є ідеальна ідея, я зараз прибіжу! - скуспавшись сходами кричав Федір.
В очікуванні іменинник просидів майде двадцять хвилин, та ось, відкривши двері він побачив всіх своїх друзів, з великою кількістю кульок та подарунків. Для нього це був найкращій день народження у світі!