ответ: Опис золотої осені
На картині Федора Манайла «Золота осінь» я бачу жовто-золоте листя, що посипалося з осінніх дерев. Також видно, що крапає дрібненький дощик. Крізь опале листя та траву тече невеличкий струмочок, який стікає з гір. Я б хотів запустити туди паперовий кораблик. Біля струмка росте струнка білокора берізка, пожовкле листя на якій вже готове опадати. Під березою ростуть невеликі кущі, а за ними йде ліс, що складається з величезних могутніх дубів.
На задньому плані репродукції картини знаходяться малесенькі хатинки. Скоріш за все, це якесь село. Будиночки оточені невеликими деревами та кущами. Схоже, що це плодові дерева та чагарники. На тлі осінніх барв рослинності сільські хатки теж здаються багряно-червоними. Позаду видніється багато високих дерев, які закривають гори. Схили гір притрушені снігом, що нагадує про наближення зими.
Маленьке село здається дуже затишним. Мабуть, там майже не буває пронизливих північних вітрів, адже гори надійно захищають рівнини, де розташовані невеликі будиночки.
Объяснение: Ось твір який ти
Знайомтеся - вулиця Гоголя. (Харків)
Виникла вона як Мало-Сумська вулиця в другій половині XVIII століття, бо проходила паралельно Сумської. Починалася Мало-Сумська на нинішній Театральній площі і доходила до Мироносицькій кладовища (нині сквер Перемоги). До сторіччя Гоголя її перейменували в Гоголівську, а потім назву вкоротили.
Раніше тут знаходилися два храми: лютеранська кірха і католицький собор. У шістдесятому році кірху знесли. І на її місці виріс нічим не примітний з архітектурної точки зору житловий будинок. Втім, у місті будинок був відомий тим, що в ньому знаходився магазин «Поезія». До речі, в цьому магазині якийсь час працював продавцем молодий, нікому ще невідомий Едуард Лімонов - Едічка.