Неозначена форма дієслова називає дію або стан безвідносно до часу, особи, роду, числа Вона незмінна.
У цій формі дієслова відповідають на питання що робити? що зробити? і завжди закінчуються суфіксом -ти (у поезії допускається також суфікс -ть): Земле, моя всеплодющая мати, сили, що в твоїй живе глибині, краплю, щоб в бою сильніше стояти, дай і мені! Силу рукам дай, щоб пута ламати, ясність думкам — в серце кривди влучать, дай працювать, працювать, працювати, в праці сконать! (І. Франко).
У пестливій дитячій мові в неозначеній формі деяких дієслів у суфіксі -ти замість кінцевого звука и виступають суфікси -ки, -оньки, -очки, -усі тощо: спатки, їстоньки, питоньки, спатусі.
Між коренем і суфіксом -ти бувають суфікси -ува- (мудру-вати, переказувати, працювати), -ну- (дихнути, вернути, стукнути), -а- (орати, писати, рушати), -и- (косити, ліпити), -і-(виднітися, уміти). Кінцеві кореневі зубні приголосні д і т перед суфіксом -ти ще в прадавні часи внаслідок дисиміляції (розподібнення) змінилися на с: веде — вести, кладе — класти, цвіте — цвісти, плете — плести, їда — їсти. У дієслові йти звук д (йде) злився із звуком суфікса т.
Неозначена форма вважається початковою формою дієслова. Тому в словниках дієслова подаються саме в цій формі.
Дієприслівник як особлива форма дієслова: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Вид дієприслівників. Дієприслівники недоконаного і доконаного виду, їх творення. Дієприслівниковий зворот. Правопис дієприслівників.М е т а: дати поняття про дієприслівник як особливу форму дієслова, навчити знаходити в реченні одиничний дієприслівник і дієприслівниковий зворот, визначати їхню роль у реченні; виробити вміння дотримуватися інтонації речень із дієприслівниковими зворотами, формувати навички визначати вид дієприслівників; за до мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати гуманне ставлення до природи.
Зелена - ( з е(и) л е н а) з - приголосний, твердий, шумний (дзвінкий), передньоязиковий, зубний, фрикативний, е - голосний, ненаголошений, л - приголосний, твердий, сонорний, передньоязиковий, зубний, фрикативний, е - голосний наголошений, н - приголосний, твердий, сонорний, передньоязиковий, зубний, носовий, а - голосний, ненаголошений. 6 букв, 6 звуків, 3 склади. Якщо тобі треба розподілити просто на дзвінкі та глухі, то сонорні більше відносять до дзвінких, але краще напиши так, на більш високому рівні.