Сенс буття людини за всіх часів становив чи не найвищу життєву цінність. Усвідомлення самого себе неминуче скеровує особистість на пошук природовідповідних внутрішній «Я-концепції» інтенціальних смислів (англ. «intention» – ідея, устремління, мета, намір, замисел). Переживання осмисленості власного буття визначає вектор становлення особистості й самовиявлення. Етика як філософська дисципліна використовує поняття «сенс життя» як суб’єктивну категорію моральної свідомості й пропонує багато варіантів: гедоністичний, конформістський, альтруїстичний, соціально-творчий, соціально-демографічний, лідерський, престижний, ігровий, релігійний тощо. Сучасні молоді люди можуть визначати власний сенс життя на свій вибір.
Досягти успіху бажають усі.
1. Влітку, в спраглому небі гойдається вітер одвічних лип (О. Гаран).
2. Тут двоє матерів, твоя і Божа. Хай нас на шлюб вони благословлять (Л. Костенко).
3. На тім боці затоки, під самим городом, юрмилося на льоду багато люду (П. Загребельний).
4. Живуть там, довкола маминої і батькової хати, вітри і птахи, і сонце, і земля твоя, і твій рід, і твої перші кроки (О. Сизоненко).
5 І жаль мені, малому, стало. Того сірому-сироту (Т. Шевченко).
6. А в верхів'ях, по шовкових струнах, дзвеніла тепло-лагідна й поважно-сувора музика, як молитва храму лісовому... (М. Івченко).
Відокремлення — це смислове та інтонаційне виділення членів речення для посилення їхнього значення.
В усному мовленні відокремлені члени речення виділяються інтонацією, а на письмі - комами (деколи - тире).
