Бить ключом – о бурной, полной событий, плодородной жизни: по аналогии с фонтанирующим ключом в сравнении со спокойно истекающими источниками воды.
Биться как рыба об лед — настойчивые, но напрасные усилия, безрезультатная деятельность
Буря в стакане воды — большие волнения по ничтожному поводу.
Вилами по воде писано – еще не известно как будет, исход не ясен, по аналогии: «бабушка надвое сказала»
Водой не разольёшь — о крепкой дружбе
Воду в решете носить – попусту тратить время, заниматься бесполезным делом Аналогично: толочь воду в ступе
Воды в рот набрал – молчит и не желает отвечать
Возить воду (на ком-л.) — обременять тяжелой работой, пользуясь его покладистым характером
В тихом омуте черти водятся — о том, кто тих, смирен только с виду
Выйти сухим из воды — без плохих последствий, остаться безнаказанным
Выводить на чистую воду — разоблачать, уличить во лжи
Гнать волну — нести сплетни, провоцировать скандалы
Девятый вал — суровое испытание
Деньги как вода — имеется в виду та легкость, с которой они тратятся
Держаться на плаву — уметь справиться с обстоятельствами, вести успешно дела
Дуть на воду, обжегшись на молоке — излишне осторожничать, помня о ошибках
Ждать у моря погоды — ждать благоприятных условий, которые вряд ли сложатся
Из пустого в порожнее (переливать) — заниматься пустыми, бессмысленными рассуждениями
Как две капли воды — похожи, неотличимы
Как в воду глядел — предвидел, точно предсказал события,как будто знал заранее
Залежно від тканини можна було визначити заможність родини. Кількість рушників у посагу нареченої говорила про її вправність, адже вона сама мала їх зшити та розшити візерунками. Бувало, що молода мала безліч рушників, але вони були розшиті незграбно та невправно. А інша мала декілька, але дуже красивих – такий талант вишивання дуже цінився.
В рушники для певних подій вкладалися певні емоції. Вишиваючи заздалегідь рушник до хрещення дитини, мама молилася, аби рушник вийшов красивим – як майбутнє її дитя. До обряду поховання на рушниках вишивалися певні символи, які б могли до заспокоїтися душі померлого. Для хлібного рушника, в який клали охолонути тільки-но спечений хліб, обирали найкращу тканину та нитки – адже «хліб усьому голова». Хліб - найважливіша страва на столі, тому й рушник мав бути бездоганним.
Для різних свят українські жінки ткали спеціальні рушники – кольори, візерунки, довжина підбиралася залежно від значення свята. Найважливіші рушники готувалися на Різдво та Великдень.
Рушники завжди були на покутті – прикрашали стіни біля ікон. Чим більше рушників на стінах – тим краща доля у сім’ї. Господині ретельно слідкували за чистотою цих елементів декору. Також рушники часто прикрашали столи, рушниками накривали подушки на ліжках.
Про важливе значення рушника в український культурі говорить велика кількість пісень, приказок, прислів’їв, казок, співомовок про нього. Рушник для українців – символ дому, добробуту та душевної чистоти.