1. Що за казна-що: шість ніг, дві голови, один хвіст, чотири ока, два носи.(Вершник на коні) 2. Щось без леза та без зуба Розтина міцного дуба. (Блискавка) 3. Прийшов хтось та взяв щось; бігти за ним – не знаю за ким, бо пішов туди – не знаю куди.( Вітер) 4. Щось літало та й у воду впало; води не сколотило, а й само не полетіло.(Пір’їна) 5. Якби не було його, не сказав би нічого.(Язик) 6. Ніщо не летіло, Ніщо не злякало, А вся затремтіла, А вся задрижала. (Осика) 7. Лежить колода серед города, ніхто її не зачіпає. (Межа) 8. Ні се, ні те, а кожному треба; і кожний має, та ніхто не вгадає. (Ім'я) 9. Ніхто його не бачив, а чути - усяк чув. (Пташине молоко) 10. Ніхто ні в кого його не бачив, А в кожного є. (Ім'я)
Снігова королева Оповідання перше: Дзеркало та скалки
Цитата:
Отже, почнемо!.. Коли ми дочитаємо цю книжку до кінця, то будемо знати більше, ніж тепер. А тим часом — жив собі один лихий троль. Він був злючий-презлючий, наче сам чорт! Але якось і він був у чудовому гуморі, бо зробив собі дзеркало, у якому все добре і прекрасне здавалося гидким, а все негідне й погане виглядало прекрасним.
Усі учні троля — а в нього була своя школа — скрізь розповідали про те дивовижне дзеркало.
Отож вони бігали з тим дзеркалом, доки не залишилося жодної країни, жодної людини, яка хоча б раз не спотворилася в ньому. І тоді тролеві учні захотіли полетіти на небо, щоб поглузувати з янголів і з самого Бога. Що вище вони злітали, то дзеркало все дужче кривилося від гримас. Раптом дзеркало так затремтіло, що вирвалося з їх рук, упало на землю і розбилося на тисячу мільйонів, більйонів і ще більше скалок! І саме ці скалки наробили більше лиха, ніж саме дзеркало...
