ответ:
я часто задумуюсь над тим, у чому полягає гідність людини. загалом гідність - це поняття, що дозволяє характеризувати людину, як моральну особистість. всі ми повинні гідно жити, працювати, спілкуватися. досить часто виникають ситуації, у яких треба бути уважними, щоб не переступити межу та не втратити гідність.
на мою думку, гідність ховається у благородних вчинках та чистих думках. людина, яка не лукавить, не обманює, не жадає зла іншим має сформовані життєві цінності та може по праву зватися гідною. така особистість завжди діятиме за законами совісті та честі. бути гідною людиною - це дуже важливо. то ж поважаймо одне одного, виховуймо благородство душі та серця
объяснение:
я часто задумуюсь над тим, у чому полягає гідність людини. загалом гідність - це поняття, що дозволяє характеризувати людину, як моральну особистість. всі ми повинні гідно жити, працювати, спілкуватися. досить часто виникають ситуації, у яких треба бути уважними, щоб не переступити межу та не втратити гідність.
на мою думку, гідність ховається у благородних вчинках та чистих думках. людина, яка не лукавить, не обманює, не жадає зла іншим має сформовані життєві цінності та може по праву зватися гідною. така особистість завжди діятиме за законами совісті та честі. бути гідною людиною - це дуже важливо. то ж поважаймо одне одного, виховуймо благородство душі та серця
объяснение:
Найкраще жилося родині Синоніма, бо, хоча він і мав найбільше дітей, проте все в його родині було дружньо та злагоджено, адже всі вони підтримували один одного. І якщо комусь з родини Синонімів було сумно, то всі також були зажурені, невеселі. Або навпаки, коли хтось один сміявся, то всі його підтримували: реготали, заливалися сміхом. Отож хоч і були в цій родині усі з різними іменами, проте такі близькі за характером та вдачею.
У сім’ї Антоніма не все було добре та злагоджено, як у його брата Синоніма. Причиною сварок та непорозумінь були постійні розбіжності в поглядах, адже в родині панувала звичка протирічити один одному. Через це родині нічого не вдавалося зробити спільно. Якщо один працював, то інший обов’язково бив байдики, якщо комусь у родині було холодно і він зачиняв усі двері й вікна, то комусь обов’язково раптом ставало жарко, і він поспішав відчиняти вікна. Так виникали сварки, що доходили аж до бійок. Так і жили Антоніми, весь час маючи протилежне значення.
Та найгірше жилось Омоніму, бо в його родині панувало суцільне непорозуміння. Деякі члени родини мали однакові імена, але були зовсім різними (лист паперу та лист дерева, коса дівоча та коса — гостре знаряддя праці). І якщо батько кликав когось одного із синів, то обов’язково приходив і другий. Ніхто в родині не міг вирішити цю проблему, адже ніхто нічого не розумів — все було так заплутано.
Якось Лексика відвідала своїх синів, зрозуміла їхні проблеми й вирішила до м. Вона викликала своїх сестер — Лінгвістику та Етимологію, щоб ті до з’ясувати значення слів — синоніми, антоніми, омоніми.
Швидко в країні запанував лад, адже з’явилися словники, заглянувши до яких можна було легко зрозуміти значення слова та дібрати до нього синонім чи антонім