1. Справжніми друзями я вважаю лише дві людини. Хоч я маю і багатьох знайомих, але час і складні ситуації до мені зрозуміти: де дійсно ті люди, які не покинуть у скруті і щиро зможуть порадіти моїм успіхам і досягненням, а де ті, що приятелюють заради власної вигоди або за великої кількості вільного часу.
На мою думку, справжній друзі - це ті люди, на яких завжди можно розраховуати. Вони є справжньою опорою в житті. І найголовніше, у дружбі не можна забувати, що якщо ти хочеш мати справжнього друга на все життя, то ти маєш ставитись до нього з повагою, чесністю, добротою і розумінням!
2.Кажуть, що справжніх друзів не може бути багато. Я вважаю, що це правильно. У мене є безліч знайомих, проте справжніх друзів лише двоє. Це мої однокласники Софія і Катя.
Ми всі троє живемо на одній вулиці і тому я відчула що таке справжні друзі. Коли наприклад ти гуляєш з своїм товаришем і ти підвернув ногу то він тобі не допоміг а до справжня подружка. І я розумію що не кожен має таких друзів, як я но потрібно самому ставати справжнім другом для того кому ти потрібен.
Дід Андрій вважав своїм обов’язком привчити Павлуся до лицарського ремесла. Вчив його їздити на коні, кидати списом та арканом, стріляти з рушниці та з лука й орудувати шаблею. Часом оповідав йому про Запорожжя, про козаків, їхні звичаї та про всі походи й пригоди із свого життя». • «Павлусь мріяв про те, коли й він підросте, стане славним козаком». • «Здається, не було нічого такого, чого б Павлусь для Гані не зробив». • «Павлусь підніс вгору свого супротивника та, як лише цей відстав від землі, розмахнув ним і кинув на землю». • «Павлусь дивився на те все наляканими очима. Йому здавалось, що це якийсь страшний сон, з якого не можна прокинутися». • «Його огорнув страх. У його уяві татарва була такою, що її ніхто не переможе. Дідусь розказував йому, як козаки били татар, та ось він бачив, як татарви нічого не стримало, і дідусь, і багато інших дужих козаків полягли». • Непорадний: «Козакові соромно плакати, ось що. Виростеш — козаком станеш, тоді й засоромишся». • «У Павлуся забилося серце, коли почув сотників наказ. Він сьогодні побачить те, що від дідуся стільки наслухався. Побачить, як козацтво стрінеться з татарами, тими страшними чортами, що цієї ночі так лютували в вці».
Того вечора ми з сім'єю поїхали на пікнік до лісу. Через 3 години нашого відпочинку ми вирішили розпалити багаття. Ми його розпалили та присіли, як умога ближче. -Синку, ти вже готовий до школи? - запитала мене мати. -Давай краще не будемо про це, - з посмішкою відповів я. -Невже зовзім не зіскучився за своїми старими друзяками? - знову запитала мене мати -Мамо! - нечемно відповів я І тут у діалог втрутився батько. -Сину, м ясо готове, - мовив мені батько - Уже біжу, татусю, не починай без мене! Ми з батьком почали обсмажувати м ясо і потім тихенько почали його їсти, діалог між нами був не довгий, м ясо було дуже смачне (Ну ты не сказал скок предложений, думаю хватит)
Справжніми друзями я вважаю лише дві людини. Хоч я маю і багатьох знайомих, але час і складні ситуації до мені зрозуміти: де дійсно ті люди, які не покинуть у скруті і щиро зможуть порадіти моїм успіхам і досягненням, а де ті, що приятелюють заради власної вигоди або за великої кількості вільного часу.
На мою думку, справжній друзі - це ті люди, на яких завжди можно розраховуати. Вони є справжньою опорою в житті. І найголовніше, у дружбі не можна забувати, що якщо ти хочеш мати справжнього друга на все життя, то ти маєш ставитись до нього з повагою, чесністю, добротою і розумінням!
2.Кажуть, що справжніх друзів не може бути багато. Я вважаю, що це правильно. У мене є безліч знайомих, проте справжніх друзів лише двоє. Це мої однокласники Софія і Катя.
Ми всі троє живемо на одній вулиці і тому я відчула що таке справжні друзі. Коли наприклад ти гуляєш з своїм товаришем і ти підвернув ногу то він тобі не допоміг а до справжня подружка. І я розумію що не кожен має таких друзів, як я но потрібно самому ставати справжнім другом для того кому ти потрібен.