У шкільному дворі кипить робота. Вчителі зібрали майже всіх учнів школи для того, аби привести подвір"я до ладу.Тут потрібно попрацювати: дерева обкопати, квітники прополоти, сміття замести, бровку побілити. Завгосп роздав усім інструменти і почалась праця. Дівчата сапками пололи квіти дуже обережно. щоб не зачепити жодної квіточки, Хлопці лопатами обкопували дерева. а менші діти білили бровки. Усі знали, що це заради краси рідної школи. Від жари паморочилось у голові, тому учні познімали куртки, але роботу не кидали. Ось продзвенів дзвінок на перерву. вчителі дозволили дітям відпочити, випити води і просто пройтись. На наступному уроці усі знову прийнялись до роботи. Усі так дружно старались, що коли директор вийшов на вулицю , то не впізнав шкільного двору: скрізь було чисто, гарно і оновлено. Звичайно їхня робота не лишилась без винагороди: наступний день, для тих хто працював, був оголошений вихідний.
Не дочекавшись кінця зими, тендітні і вишукані перші весняні квіти пробуджуються від довгого зимового сну. низькі температури для них не страшні, їх цибулини навіть в сильно замерзлому ґрунті. наукова назва підсніжника білосніжного – галантус (galanthus nivalis), що дослівно можна перекласти як – «молочна біла квітка». налічується близько 18 видів підсніжників, які ростуть в дубових і мішаних лісах. підсніжник – зимостійка, дрібно-цибулинна рослина, що належить до сімейства амарилісових. рослина невисока, в середньому 8-20 сантиметрів, з плоскими лінійними листками, що з’являються одночасно з квітконосом. квітка поникла, за формою нагадує дзвіночок. пелюстки і чашолистки у квітки розрізнити неможливо. видно лише шість чисто-білих часток оцвітини: три зовнішні – довгі, еліптичні і три внутрішні, більш короткі, клиновидні, з зеленою плямою у вершині, видні тільки в розкритому бутоні. плід підсніжника – м’ясиста коробочка, округлої форми з трьома стулками, в яких зріють нечисленні насіння. соковитий придаток на насінні приваблює мурах, які розтягують насіння, тим самим поширюючи рослини підсніжника білосніжного.
Дійсно дружба це велика сила.дружба це- ти дорожиш людиною, боїшся його втратити. адже він тобі доріг і ти вважаєш його другом.дружба дивовижна вещб, без неї ми швидше за все б не впоралися і зазнали краху. замкнутість людям не йде, але він продовжує битися об неї.заводячи собі друга в першу чергу ти смортрішь на зовнішність і то як він надходить саме з табоц. якщо він насолив тобі, ти його откідиваешь.хотя сам такий же.дружбу треба берегти всіма силами і тримати людину за руку, щось б не збежал.
Завгосп роздав усім інструменти і почалась праця. Дівчата сапками пололи квіти дуже обережно. щоб не зачепити жодної квіточки, Хлопці лопатами обкопували дерева. а менші діти білили бровки. Усі знали, що це заради краси рідної школи. Від жари паморочилось у голові, тому учні познімали куртки, але роботу не кидали. Ось продзвенів дзвінок на перерву. вчителі дозволили дітям відпочити, випити води і просто пройтись. На наступному уроці усі знову прийнялись до роботи. Усі так дружно старались, що коли директор вийшов на вулицю , то не впізнав шкільного двору: скрізь було чисто, гарно і оновлено. Звичайно їхня робота не лишилась без винагороди: наступний день, для тих хто працював, був оголошений вихідний.