М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
sevasik12
sevasik12
15.01.2020 03:39 •  Українська мова

Твір на тему " моя подорож істориченими містями україни"

👇
Ответ:
kakaha228oleg
kakaha228oleg
15.01.2020
Журавлине озеро на Львівщині (Мертве озеро)На сторожі століть дивиться у вічність таємниче озероНа вершині гори затаїлося справжнє диво природи – Журавлине озеро, або як його ще називають Мертве. Розташоване воно поблизу водоспаду Кам’янка на території Національного парку «Сколевські бескиди», що на Львівщині.Гірське озеро є унікальною пам’яткою природи і візитівкою села Кам’янка, яке засноване у XVIII столітті. Ніхто не пам’ятає, коли з’явилось саме озеро. Чи то споконвіків тут і було. Утворилося внаслідок провалу частини гірської породи. І впродовж тисячоліть провалля заповнилось рештками дерев, рослинності та води з гірських джерел.Внаслідок постійного процесу гниття органічних решток на дні озера утворюється вуглекислий газ і сірководень. Вода набуває чорного забарвлення. Піднімаючись на поверхню, газ утворює бульбашки гаючи з берега за чорною булькаючою гладдю озера, ненароком відчуваєш себе, наче в казці. Місцеві жителі кажуть, що воно має якусь дивну містичну силу, сповнену таємничості.Існує декілька трактувань походження назви озера. За однією з версій його називають Журавлиним озером, тому що навколо нього на заболоченій місцевості росло раніше багато журавлини, смачної і корисної карпатської ягоди. Інша версія трактує походження назви через улюблену місцину журавлів. Враховуючи той факт, що люди старались обходити озеро стороною через його таємничість і дивний вигляд, на його берегах на верхівках дерев полюбляли селитися журавлі.Цікавим є той факт, що ніхто не знає справжньої глибини озера. Можливо, через легенди і містику, якими оповите озеро, мало хто наважується його досліджувати? Озеро досить глибоке, але справжні глибини його незвідані. В ньому багато потоплених колод і залишків гілля.
4,5(56 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
Arseniy2828
Arseniy2828
15.01.2020

Объяснение:

Вчора був сильний вітер. Він був такий сильний, що матінка залишила мене сидіти у дома, бо боялася за мою безпеку. Його сила прогинала гілки дерев майже до самої землі. Мені було дуже страшно, але за друзями я сумував сильніше, тож вирішив ослухатися своєї мами та пішов з квартири, доки вона готувала мені сніданок на кухні.

Опинившись у під'їзді, мені стало ще страшніше, бо там не було світла. Усе було таким темним, що мені на хвильку здалося, що я вже давно не у під'їзді, а впав у якусь діру у земли глибиною у тисячі метрів, але чомусь, не зрозумів цього. Мій здоровий глузд підказував мені, що зробивши кілька кроків та відкривши ці двері, стане набагато світліше, та моя глубока дірка у землі перетвориться на той під'їзд, який був вчора, тиждень тому, 5 років тому... Але, у той момент, коли я вже дотягнувся до дверей, відкрилися двері вже моєї квартири. Усе стало світліше, тож я, майже без страху, обернувся до матері. Вона дивилася на мене дивним обличчям. Вона одночасно гнівалася на мене, тому що я ії ослухався, та майже стримувала сміх, тому що я намагався піти на вулицю у домашніх капцях та банному рушнику поверх мого оголеного тіла. Я швидко побіг обратно у квартиру, та чекав покарання, але матінка вирішила, що своєю бурхливою фантазією я сам себе покарав, тож відправила мене не у куток, а на кухню, їсти сніданок.

4,6(94 оценок)
Ответ:
Hgfdc
Hgfdc
15.01.2020
Казка про зернятко. Текст – розповідь.   Маленьке зернятко потрапило восени під велику грудку землі. Затишною та рідною хатинкою виявився цей прихисток. Не понесе його більше в далеку дорогу буйний вітер. Теплий дощик не забував його та напував своїми кришталевими краплями.     На благодатній землі проріс тендітний паросток. Якось залетів сюди вітер, не побачив він більше зернятка, тому не зміг віднести його далеко. Міцно тримається паросток корінцем рідної домівки та щасливо усміхається. Швидко промайнула весна, за нею пройшло тепле літечко. Виріс паросток. Весело вітається золотим колоссям.     Минуло багато часу і заколосилась навкруги велика пшенична сім’я  - безкрайня золота нива. Кольорами прикрасили її нові друзі – волошки, маки та ромашки.
4,5(1 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Українська мова
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ