М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

Спыльнокореневы слова до слів зустрічати, копати, доповідати, приймати

👇
Ответ:
Inozemceva1981
Inozemceva1981
02.06.2021
Зустріч, землекоп, відповідь, приймач.
4,8(7 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
NeZnAYkA00000000
NeZnAYkA00000000
02.06.2021

На серці стихають негоди, на думку не лізуть клопоти: добра надія обгортає тебе добрими думками, бажаннями.

Хочеться самому жити й любити; бажаєш кожному щастя.  

І ведуть вони між собою тиху-таємну розмову: чутно тільки шелест жита, травиці.

Дощ давно вже перестав; хмари розійшлися; виплив ясний місяць, заглядав у вікна.

Дідова оселя снігом прикрита; мороз малі віконця позамуровував; двері замело, забило.

Там люди сновигають; там чоловіки бідкаються своїм убожеством та лютими морозами; там молодиці сваряться через тин.

Дощу не було, — тільки десь сонце заховалося, небо сірими хмарами обмазалось.  

Кругом неї обсипано було квітками, натрушено травою; повна фартушина того польового добра розстилалась на колінах.

Одначе робота ця забрала не всі її думки: дівчина стиха співала.

Після того — не пізнати Чіпки: з лиця спала давня туга, очима не виглядав смуток; став він веселіший, привітніший; іноді можна було й пісню почути від його.

З жінкою Грицько жив мирно, люб'язно: ні лайки, ні сварки не чула їх простора, весела хата.  

Незабаром прийшов приказ розходитись: бариня з дороги спочивати хочуть!

Позносили й супротивні хатки, насадили перед двором високих та тонких тополь.

Ціле чорне подвір'я каретами, колясами та повозками заставлено; під каретами, позасвічувавши ліхтарі, грають кучери у хвильки, у трилисника, або в джгута; у стайні хрумають коні смачне степове  сіно.

Під ногами страховища двигтіла земля, дикі заводи реву розлягались по околиці.

Там стара мати заливається гіркими сльозами, обнімаючи бриту голову синову; тут молода молодиця з дитиною на руках голосить на весь майдан.

От і старі діди посхиляли голови; от брати розмовляють, понурившись.

Хати були великі, просторі, тільки темні та чорні; по стінах цвіла пліснявка; патьоки збігали додолу.

Максим постарів; постаріла й Явдоха — краса її спала, помарніла, одцвіла.

Максим бажав дочку виростити в багатстві та розкоші; бажала й Явдоха того самого.

(П.Мирний. Хіба ревуть воли, як ясла повні).

4,6(99 оценок)
Ответ:
aizhan05
aizhan05
02.06.2021
Людина, яка залишила цю цитату, сама була майстром слова, і, як на мене, інакше вважати і не могла. Хтось із подібних нам скаже: «Ми те, що ми їмо», хтось - «Скажи мені хто твій друг (читай оточення), і я скажу хто ти». Ніцше колись сказав: «Людина – це канат…», а Л.Толстой порівняв людину з дробом. Є також думка, що людина – це сам Бог. З ким і чим за багатовікову історію людства тільки не порівнювали людину! І з кожним із цих порівнянь, по суті, можна погодитися. Поет і публіцист Октавіо Пас порівняв нас зі словом. Що тут скажеш…  Словами ми виражаємо наші мрії, бажання, погляди на життя, те чим ми керуємося під час прийняття рішень і те, до чого прагнемо. Найчастіше словами ми виказуємо свою любов або неприязнь до інших, передаємо всю палітру наших емоцій, у словах вміщуємо всі конкретні й абстрактні поняття з нашого буття.  Словом можна вбити і відродити до життя. В Євангелії  сказано: «На початку було Слово, а Слово в Бога було, і Бог було Слово…». То може це просто математика: якщо Бог – це слово, а людина – Бог, то чому б людині не бути словом?

(Вибач, якщо дуже накрутила :)
4,5(53 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Українська мова
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ