Це було одного разу, коли моя мама зранку поїхала в село до бабусі. Я ж, бажаючи, щоб мама по приїзді додому відпочила, вирішив сам приготувати обід. Добре вимивши руки, закотив рукава сорочки, щоб не заважали, підв'язався маминим фартухом. Неслухняний чубчик сховав під хустку, бо мама завжди казала: «Світити волоссям під час обіду не можна». Спершу я хотів приготувати тільки локшину. Налив у каструлю молока, одразу ж поклав локшину, прикрив посудину, щоб вариво швидше готувалося. Тоді надумав зварити ще й овочевий суп. Заходився чистити картоплю, порізав її кубиками, розібрав на суцвіття капусту, посік моркву. Тільки-но вкинув усе в каструлю, як чомусь почала підстрибувати на плиті локшина. Раптом з-під кришки вихопилося молоко, зашипіло й почало разом із локшиною. Вибиратися на волю. Не маючи часу шукати якусь ганчірку, я вхопив каструлю голіруч. Скрикнув від болю, кинув її геть, а сам почав розмахувати обпеченою рукою, дмухати на неї. Та ось необережно зачепив іншу посудину — і вже мій суп на підлозі. Але ж незабаром і мама повинна повернутися! Тоді я схопив віник, змів усе з підлоги, вимив її. Швиденько налив у чайник води, поставив на вогонь. . Аж ось і мама! Я її зустрічаю на порозі кухні — розпашілій, із розкуйовдженим чубом, у хустці, що з'їхала на самісіньку потилицю. «Мамо, я так на тебе чекав, ходімо пити чай», — втомлено кажу я. Ось так скінчилася моя перша спроба приготувати обід.
Когда наступает лето, у меня сразу поднимается настроение. Не то, чтобы оно у меня было плохим весной, зимой или осенью, но тот факт, что не нужно никуда
Летом я занимаюсь всем тем, на что не хватает времени в школьные будни. Люблю играть в футбол, проводить время со своими родителями, встречаться с одноклассниками, долго спать и есть много мороженого.
Еще мне нравится, что летом растет много фруктов и овощей. У нас есть дача за городом. И летом я провожу там много времени. Папа мне рассказывает что-то интересное о растениях, чтобы потом я сам смог выращивать их.
1.Морфоло́гія (від грецького μορφη morphe — форма, λογία logia — слово, вчення) — розділ граматики, в якому вивчають явища, що характеризують граматичну природу слова як граматичної одиниці мови 2.наука, изучающая форму микроорганизмов, строение передвижения и размножения. 3.Іменник — хто? що? Змінювана за відмінками.прикметнник — який? чий? Змінювана за відмінками.Числівнник— скільки? котрий? Змінювана за відмінками.Займенник — хто? що? який? чий? котрий? скільки? Змінювана за відмінками.дієслово— що робити? що зробити? Змінювана за особами.прислівнник — де? коли? чому? як? Незмінювана.
Спершу я хотів приготувати тільки локшину. Налив у каструлю молока, одразу ж поклав локшину, прикрив посудину, щоб вариво швидше готувалося. Тоді надумав зварити ще й овочевий суп.
Заходився чистити картоплю, порізав її кубиками, розібрав на суцвіття капусту, посік моркву. Тільки-но вкинув усе в каструлю, як чомусь почала підстрибувати на плиті локшина. Раптом з-під кришки вихопилося молоко, зашипіло й почало разом із локшиною. Вибиратися на волю. Не маючи часу шукати якусь ганчірку, я вхопив каструлю голіруч. Скрикнув від болю, кинув її геть, а сам почав розмахувати обпеченою рукою, дмухати на неї. Та ось необережно зачепив іншу посудину — і вже мій суп на підлозі.
Але ж незабаром і мама повинна повернутися!
Тоді я схопив віник, змів усе з підлоги, вимив її. Швиденько налив у чайник
води, поставив на вогонь. .
Аж ось і мама! Я її зустрічаю на порозі кухні — розпашілій, із розкуйовдженим
чубом, у хустці, що з'їхала на самісіньку потилицю. «Мамо, я так на тебе
чекав, ходімо пити чай», — втомлено кажу я.
Ось так скінчилася моя перша спроба приготувати обід.