Скоро настане мій день народження. Для мене це велике свято. Прийде багато моїх родичів, друзів і веселих однокласників. Мені буде дуже прийемно коли ми всі разом сядемо за один стіл, або підемо гуляти. Але мене хвилює питаня " Який буде мій подарунок?!". "Що мені подарують?!". І тут я починаю вигадувати все, що тільки можна. "Напевно це буде крутий телефон якого я так довго чекала, або ні, може мама вирішить, що мені треба енциклопедія і подарує. Але ні я не хочу енциклопедію, мені більше хочеться телефон! А може це буде класна сумка? І так перед кожним днем народженням, але щоб мені не подарували головне, щоб це було від щирого серця. І я зрозуміла що не треба так хвилюватися, а навпаки треба радіти.
"Сонце сходить,то й ніч близенько"-казала моя бабуся колись мені,коли я була маленька і це було у неї в селі.Я завжди її любили,а ці ніжні бабусині слова завжди згадувалися у мої голові,як найкращі спогади дитинства. У мене народилася донька.Зараз їй 5 рочків. -Доню,час лягати спати!-промовила я -Мамо,я не хочу -Сонце сходить,то і місяць близенько-промовила я -Мамо,а сонечко теж рано лягає спати? -Доню,так...Воно завтра раненько встане і буде будити усіх людей своїм світлим волоссям. -Добре,мамо.До браніч. -До браніч,сонечко. Вмить ці слова стали не тільки мені близькими,а й моїй доньці.Колись вона їх також згадає.
"Сонце сходить,то й ніч близенько"-казала моя бабуся колись мені,коли я була маленька і це було у неї в селі.Я завжди її любили,а ці ніжні бабусині слова завжди згадувалися у мої голові,як найкращі спогади дитинства. У мене народилася донька.Зараз їй 5 рочків. -Доню,час лягати спати!-промовила я -Мамо,я не хочу -Сонце сходить,то і місяць близенько-промовила я -Мамо,а сонечко теж рано лягає спати? -Доню,так...Воно завтра раненько встане і буде будити усіх людей своїм світлим волоссям. -Добре,мамо.До браніч. -До браніч,сонечко. Вмить ці слова стали не тільки мені близькими,а й моїй доньці.Колись вона їх також згадає.
Але мене хвилює питаня " Який буде мій подарунок?!". "Що мені подарують?!". І тут я починаю вигадувати все, що тільки можна. "Напевно це буде крутий телефон якого я так довго чекала, або ні, може мама вирішить, що мені треба енциклопедія і подарує. Але ні я не хочу енциклопедію, мені більше хочеться телефон! А може це буде класна сумка?
І так перед кожним днем народженням, але щоб мені не подарували головне, щоб це було від щирого серця. І я зрозуміла що не треба так хвилюватися, а навпаки треба радіти.