Одне з найважчих завдань- вчити інших тому, що вмієш. Для цього треба багато терпіння і вміння зацікавити новачка. На це не всі здатні. Але ті, хто змогли поділитися своїм вмінням, часом, увагою, отримують вдячного учня, який може продовжити справу вчителя. Новачок дивиться зі свого кута на все, що вказує майстер. Він може навіть побачити те, чого не помічає вчитель, бо вже на деякі звичні речі не звертає уваги. І спроби відповісти на незвичні питання, часом приводять до нових відкриттів у знайомій справі.
Таким чином, навчаючи майстер сам вчиться розумінню, терплячості та вмінню дивитися на речі під новим кутом.
Балади– улюблений вид фольклору й меносу в українців, їх ліричність з елементами епосу і героїки завоювали їм симпатії. Народна балада – лірична пісня сумовитого характеру з драматично напруженим сюжетом, в якій йдеться про фантастичні або незвичайні події, життєві конфлікти. У центрі балади – завжди індивідуальна, але суспільно значна людська доля. Сюжет у баладі стислий, оповідь зосереджена навколо одного, але найважливішого його вузла, і ведеться вона швидко, без уповільнень. Найвдаліші балади про козацьке життя, про героїчну смерть на полі бою. Довершеними є балади і соціально – побутового скрещування. Українські балади багатством поетичних образів, мистецькою довершеністю і мелодійністю займають вагоме місце в світовій літературі. До тогож зміст їх і форма різноманітні. Українські народні балади відносяться до одного з найскладніших видів усної народної творчості. Складність цього різновиду пісенного жанру полягає в тому, що він увібрав в себе велику кількість схожих рис з інших сюжетних жанрів, таких як ліричні пісні, думи, билини тощо. Отже дати однозначне і точне твердження терміну балада досить важко, оскільки границі та рамки досить розширені. За до балади було і досі залишається досить легко змалювати та описати будь-яку життєву подію, а саме духовну, побутову, суспільну тощо. Майже не існує такої теми, яку не можливо було б оспівати в баладах. Сильного психологічного ефекту в українських народних баладах досягають за до зображення драматизму подій, душевних переживань та емоційних потрясінь. Подібні ситуації та відчуття притаманні та знайомі кожній людині, тому і відгукувалось переживанням та співчуттям. Всі зображені події, попри елементи незвичайності, можуть мати місце в житті кожної людини. Українські балади є відображенням душевності, щірісті і сердечної теплоти, поетичноств і мужності, це невичерпне джерело творчого натхненній для поетів і письменників різного часу.
Гармонія людини і природи - велика духовна цінність. "Якщо людина залежить від природи, то і природа від неї залежить: природа людину створила - людина її переробляє", - сказав французький письменник Анатоль Франс. З самого початку існування людини природа ставила перед нею певні вимоги. Клімат, рельєф, оточення - з усім цим людина змушена була рахуватися, пристосовуватися. Природа таким чином впливала на становлення національного характеру. Ознакою здоров'я людини і природи є краса, гармонія, приємні пахощі, краєвиди. Тому нас неприємно вражає, коли, мандруючи лісом, ми раптом натикаємося на залишки "цивілізації": пластикові пакети, посуд, ганчір"я, пляшки... Це безладдя псує красу, воно відбирає в людини те здоров"я, яке вона могла б отримати від здорової природи. Природа дуже хвора, земля потребує твоєї, людино, турботи й заслуговує на твою любов.
Одне з найважчих завдань- вчити інших тому, що вмієш. Для цього треба багато терпіння і вміння зацікавити новачка. На це не всі здатні. Але ті, хто змогли поділитися своїм вмінням, часом, увагою, отримують вдячного учня, який може продовжити справу вчителя. Новачок дивиться зі свого кута на все, що вказує майстер. Він може навіть побачити те, чого не помічає вчитель, бо вже на деякі звичні речі не звертає уваги. І спроби відповісти на незвичні питання, часом приводять до нових відкриттів у знайомій справі.
Таким чином, навчаючи майстер сам вчиться розумінню, терплячості та вмінню дивитися на речі під новим кутом.
У гарного майстра- учень перевершитьт вчителя.