маруся богуславка в моїй уяві постає гарною дівчиною з досить світлою душею. та читаючи думу, вчитуєчись в її зміст постає питання - чи справді вона була такою? а чи ж була звичайною зрадницею.
відповідь на це питання є досить неоднозначною. з однієї сторони, вона зрадниця яка прийняла мусульманську віру. звикла до турецької розкоші і лакомства поганого. з іншого вона просто жертва подій. бідна дівчина бранка, яка навіть в далекій туреччині хоче зробити щось корисне для україни. саме таким корисним ділом вона обирає, відпустити козаків-невільників, незнаючи своєї подальшої долі.
тому, я до неї ставлюся з розумінням, адже вона простго немала іншого виходу і її дії повність відповідали її становищу в суспільстві
менi дуже хотiлося, щоби мiй спiврозмовник мав дуже гарнi риси свого характеру. для мене це дуже важливо. тому я також хочу щоб я був(була) таким (такою).
я хочу бути гарним спiврозмовником на рiзнi теми, вiд лiтератури до знання фiзики чи iнше.
якщо менi попадеться людина, якiй буде цiкаво зi мною розмовляти, ито вона не зможе поставити мене у складне положення.
також я хочу виховати в собi этикет, iнодi ми можемо говорити занадто грубо, навiдь до близьких.
я хочу знати iноземнi мови, для того, якщо колись я зустрiнусть з iноземною людиною, я зможу легко з ним заговорити, мабуть тодi я зможу подружитися з ним.
я хочу ще дуже багато чого виховати в собi, але розповiдати про це дуже багато, тому я написав (написала) лише трiшки.
