Щастя - одне з найважливіших почуттів у житті. Без нього він не може почуватися повноцінно. Це буде не життя, а існування, або ж звичайне поневіряння світом у пошуках якоїсь мети. Хоча навіщо потрібна мета, якщо в результаті не буде щастя? Все, що ми робимо в нашому житті, всі плани і мрії потрібні для того, щоб ми жили в щасті і затишку. Щоб не переймалися ні про що.
Воно у ваше життя може приходити зовсім по-різному. Хтось відчуває щастя тоді, коли бачить повідомлення вранці від важливої йому людини, а хтось від підвищення на роботі та збільшеного заробітку. Ми живемо заради того, щоб бути щасливими і, на жаль, не можемо без цього. Щастя - дуже суб'єктивна річ, яку кожному дано зрозуміти. І я бажаю, щоб кожна людина, яка існує разом зі мною на цій планеті, знайшла своє щастя. Випробовував радість і задоволення від життя. Адже це головна ціль нашого існування.
Чи є почуття більш світле й ніжне, ніж любов до матері? Чи є в людини друг, вірніший та відданіший за рідну матір?
Мама завжди, з самого дитинства, поруч, добра, ласкава, привітна. Це вона годує й пестить немовля, піклується про нього ще до його народження, потім вчить дитину розмовляти, читати, писати. Це вона більше за всіх хвилюється, коли дитина йде до школи — чи все буде добре, чи даватимуться науки, чи не ображатимуть однокласники? Це вона допомагає і словом, і ділом — і у шкільні роки, і згодом, своїй уже дорослій дитині. їй можна про все розповісти, вона зрозуміє й дасть добру пораду. Будь-якою радістю, досягненням своїм прагнеш поділитися з матусею. А у хвилини горя та болю ти знову, як і колись, біжиш до неї, щоб вона іла, поцілувала та приголубила. І тоді здаються незначними всі негаразди — мама поруч, тож усе буде якнайкраще.
І коли бачиш мамині сльози, які проливаються, може, й не з твоєї вини, хочеться пригорнути її, обійняти і заспокоїти, зробити так, щоб вона ніколи більше не журилася. Адже мама — єдина в світі.
Нема нікого, дорожчого за рідну матір. І хочеться показувати мамі свою любов, свою вдячність знов і знов.
На жаль, я не застав брата вдома (речення, розповідне, неокличне, двоскладне, повне, поширене, ускладнене вставним словом "на жаль")
Підкреслення: Я - однією лінією; не застав - двома; брата - пунктиром; вдома - крапка з пунктиром.