Особливий вплив усна народна творчість мала на давню українську літературу: виникнення літописів зумовлювалося зацікавленістю минулим свого народу, а поетичні форми та образи повністю відповідали фольклорним. А згодом відомі українські письменники використовували фольклорні мотиви не лише під час написання історичних творів, а й художніх. Наприклад, у творах Григорія Квітки-Основ’яненка часто звучать українські народні пісні, що також є проявом впливу фольклору на українську літературу. У наш час фольклор також займає панівне місце в культурі та, зокрема, літературі. Найяскравіший прояв відображення усної народної творчості в призмі сучасності — пісні. Українські виконавці все частіше звертаються до давніх мотивів, і не дарма: це — наше коріння, те, що поєднує всіх українців між собою, надає можливість ідентифікувати себе як націю. Отже, фольклор справді мав і має вплив на розвиток культури нашої країни, зокрема — літератури. Для мене усна народна творчість — не лише сторінка нашої історії, а й фактор національної ідентифікації, самоусвідомлення, приналежності до незалежної, унікальної нації, а ще — привід для гордості.
На перший погляд, дивне запитання. Але з іншого боку... Чому б нам не замислитись над ним і не спробувати відповісти?!
Я живу в Україні, це моя Батьківщина. Як більшість моїх однолітків, скажу чесно, в побуті я спілкуюсь російською мовою. Але в школі ми всі вивчаємо українську мову. Мені здається, що інакше і бути не може. Чи можливо жити в Україні і не володіти українською мовою? Це все рівно, що жити, наприклад, у Німеччині і не знати німецької мови. Мені здається, що всім українцям варто замислитись над цим. Якщо всі громадяни України будуть говорити російською мовою, тоді у нашої країни не буде власного майбутнього. Чим наша держава буде відрізнятись від Росії? Мабуть, нічим. А як же наша культура, історія... Невже українська нація просто зникне з Землі? За що ж тоді боролися наші пращури?
Коли я сьогодні дивлюсь американські фільми, мене вражає, як їхні школярі з гордістю говорять, що вони — американці. Невже ми, діти України, не здатні пишатися своєю Батьківщиною? Мабуть, здатні. А для початку ми, всі громадяни нашої держави, маємо вивчати українську мову. Якщо ми будемо говорити і думати рідною мовою, нас будуть поважати в інших країнах. Хіба не так?!
Собака (який?) великий, старий, вірний, злий.
Сонце (яке?) пекуче, яскраве, осіннє.
Спектакль (який?) цікавий, телевізійний, дитячий.
Очі (які?) великі, розумні, сумні, веселі, карі, чорні, зелені, голубі.
Полиця (яка?) маленька, книжкова, дерев"яна, зручна.
Настрій (який?) веселий, гарний, сумний, піднесений, бадьорий.