У кожної людини з самого дитинства є мрія обрати професію, яка буде улюбленою протягом усього життя. Ще з давніх-давен відомий український філософ Григорій Савович Сковорода пропагував сродну працю. Мислитель був упевнений, що кожному слід мати роботу за покликанням — тоді вона приноситиме лише розвиток і насолоду. Звичайно, є безліч різних професій. У дійсно потрібну, важливу, важку спеціальність треба вкладати багато сил, знань та часу. Моя улюблена професія — лікар. На мою думку, це дуже потрібна людям робота, котра особисто в мене викликає лише повагу й захват.
Лікар — гуманна професія. Лише відчайдушна, смілива, мужня, розумна людина зможе обрати таку роботу. Працювати в лікарні дуже складно. Нести відповідальність за життя інших, не боятися складнощів, швидко вирішувати проблеми, діяти — усе це нелегка робота. Справжній лікар має бути професіоналом своєї справи. Основний його принцип: «Не нашкодити!» Саме стійкий лікар буде триматися, не здаватися до останнього, боротися за життя пацієнта. Треба мати величезну базу знань, щоб мати право втручатися в стан здоров’я людини. Лікар ототожнюється з психологом. Уміти зрозуміти, підтримати й усе пояснити пацієнту — справа професіонала. Слід не лише до пацієнту, а й зберегти всю інформацію про нього, це має назву «лікарська таємниця». Для людей цієї професії дуже важливою є самопожертва. Лікар повинен бути готовим до в будь-який час, обставини чи погоду.
Лікар — найважливіша професія. Свою думку я можу аргументувати тим, що саме ці люди допомагають іншим у війни чи епідемії страшних хвороб. Лише завдяки лікарям під час важких ситуацій виживають сотні й тисячі людей. Під час війни, наприклад, медики жертвують навіть власним життям заради солдат. Вони готові працювати вдень і вночі заради того, щоб врятувати життя захисників країни. Це історичний факт, що саме завдяки лікарям протягом Другої світової війни врятовано багато солдат. Величезна кількість медиків жертвували собою заради поранених. Усі санітари та медсестри виносили на своїх плечах поранених з поля битв. Де ллється кров, страждають і гинуть люди, там першу до дають лише фахівці медичної справи.
Не можу не згадати видатного українського ученого в галузі медицини, лікаря Миколу Михайловича Амосова. Я була в захваті, коли ознайомилася з хірургічною діяльністю цього медика. Виявляється, Амосов провів більше ніж двадцять тисяч операцій, врятував сотні тисяч пацієнтів. Також він створив та очолив інститут серцево-судинної хірургії. Цей лікар викликає лише повагу до себе. Микола Михайлович одним із перших у Радянському Союзі наважився зробити надважку операцію з пересадки серця, завдяки його роботі в лікарську справу було введено протезування клапанів серця. Мене захоплює ставленням Миколи Михайловича до пацієнтів. Лікар бачив у своєму пацієнтові рідну людину.
Отже, я б хотiла присвятити своє життя здоров’ю людей, тобто стати лiкарем. Життя — це найбільше диво й найдорожчий скарб, котрий треба оберігати. Помилку математика, продавця, кравця виправити можна, але необережність лікаря — ніколи. Бути медиком — важка місія, до якої треба підходити дуже серйозно. Справа лікаря завжди матиме повагу й вдячність від людей. Нехай в нашій країні це не дуже високооплачувана робота, але здоров’я людей має бути на першому плані.
