З нагоди свята Матері вчителька задала двом дівчатам намалювати газету. Ці дівчата були хорошими подружками, ходили в художню школу, а звали їх Ганна і Катя. І от наступного дня вони зібрались після уроків в класі, принесли все потрібне й почали обговорювати, як все намалювати.
- Особливо мені хочеться, щоб тут був намальований гарний букет, який тримають жіночі руки, а отут можемо розмістити потрібний нам текст, - запропонувала Ганна.
- А я уявляю тут маленьку дитину, яку на руках тримає мама. А весь текст, що нам потрібно, розмістимо навколо них, - сказала Катя.
- Але мама з букетом краще!
- Ні, дитина краще!
- Мама!
- Дитина!
- Якщо ти не хочеш поки малювати, давай спочатку підпишемо її.
- Давай.
Після того, як вони намалювали назву гарними буквами, Ганна і Катя знову почали сперечатися. І сперечались б вони довго, якби Ганна випадково не зачепила склянку з брудною водою. Вода розлилася по всьому паперу, назва розплилася.
- Ну от, дивися, що ти наробила! - вигукнула Катя.
- А не треба було сперечатись! - дорікнула їй Ганна.
Дівчата спробували висушити газету, але від цього папір тільки знявся хвилями. Подружки ледь не заплакали.
- Все, не буду більше з тобою дружити! - сказала Ганна і, зібравши речі, пішла до дому.
- А я з тобою! - відповіла Катя й, залишивши невдалу газету тут, теж пішла.
На наступний день, коли вони прийшла в клас, вчителька незадоволено розглядала роспливчасту назву й зіпсований папір:
- Я думала ви можете краще, дівчатка! Що ж тепер робити? Через відсутність газети клас не зможе взяти участь у конкурсі до свята!
Рапттом Ганна витягнула з портфеля ще один ватман, на якому була зображена дитина в матусі на руках - так, як хотіла Катя. У відповідь Катя теж витягнула ватман, де були намальовані мамині руки, що тримаю букет - як хотіла Ганна. Дівчата засміялись й помирились, а вчителька сказала:
- От тепер я вами дуже пишаюся - ви не тільки добре малюєте, а ще й хороші подружки!
* вибачаюсь, якщо воно дуже велике, але в майбутньому пишіть обсяг, який від вас вимагають вчителі. Якщо сподобалось - скажіть дякую )))*
Та дійшла до наших днів.Ми не маємо права її поневолювати.Ми повинні її оберігати.