ответ:Над луками, залитими квітневою повінню, холонув оранжевий вечір, зануривши в мілкі прибережки далеке полум’я хмар.
Закутаний у вітер, накритий небом і обмотаний піснями,
лежу, мов мудрий лис, під папороті квітом…
Ніжна блакитна хвиля, чиста й тепла, кидала на берег тонке мереживо
піни.
Ізумрудна, блискуча, з перлистою ,ніжною піною ,хвиля котиться, грає , співаючи пісню дзвінку .
У травах коник, як зелений гном, на скрипку грає.
Помилки друзів, за винятком зради, ми повинні терпіти або виправляти.
Тихо-тихо стікає на землю зерно — перестиглі сльози степів.
Весняний вітер нетерпляче зітхає, оббігаючи узлісся та розвіваючи гілля плакучій березі .
Сніг іде І, сяйво розсіваючи бліде, Зволожує афіші і обличчя.
Незважаючи на ранню пору, то в одному кінці, то в іншому зривалася пісня .
Море синє, аж чорне, тільки білою піною б'є об берег.
12. А лопухи, почувши холодок, настовбурчилися, тихо зарипіли, ви теж запахли - низовинням, росою, ніччю.
Объяснение:це все правельно)
