У мене є подруга, її завут Марина, він дуже добра, і скромна. У неї чудовий характер. У неї карі очі. Темно-каштанове волосся, чудова усмішка, ми з нею любимо повеселитися.
Моя сестра: твір з елементами опису зовнішності У мене є старша сестра. Кличуть її Настею. Вона з дитинства захоплюється шиттям і вишиванням. Багато років Настя ходила в різні кружки, а рік назад записалася на курси кройки й шиття. Викладачі хвалять її, адже вона дуже швидко домоглася високих результатів. Удома вона ніколи не сидить без справи. Обов’язково що-небудь кроїть, строчить, вишиває. Настя шиє вбрання й собі, і мені, і мамі, і подругам. Настя дуже акуратна у своїй роботі: у неї все лежить на своїх місцях, вона ніколи не поспішає щось зробити, не подумавши. Тому, коли вона не може знайти потрібний шматок тканини або голку або в неї виходить щось не так, Настя невдоволено зітхає, смішно морщить гарний ледве кирпатий носик або закушує нижню губу. Вона не кричить і не злиться, тому що по натурі дуже спокійний і добрий людин Коли ж Настя залишається задоволена виконаною роботою, вона кличе всіх домашніх розділити з нею радість від її нового виробу. При цьому ока в неї іскряться, сонячна й радісна посмішка розцвітає на злегка втомленій особі. У рухах її прослизає трепетна ніжність, начебто вона доторкається до дитини. І це не дивно. Сестра говорить, що для того, щоб річ вийшла дійсно гарної, у неї треба вкласти часточку душі Я люблю гати за своєю сестрою, коли про на працює. Вона стає такий зосереджен і одухотвореної, адже вона не просто шиє чергове плаття, а творить, вкладаючи в роботу свою душу
Якось Марійку запросили на конкурс талантів. Вона мала співати свою авторську пісню. Вийшовши на сцену і побачивши повний зал людей, які дивились на неї дівчинка розгубилась, злякалась і втікла зі сцени. «Давайте ногового учасника», - сердито промовили члени жюрі. Марійка розплакалась і побігла. Раптом чіясь тепла рука доторкнулась до її плеча. Це була жінка, яка чула як Марійка співала за сценою готоючись до виступу. «Не пиреживай, доню, навіть море починалося з краплі», - сказала вона.
Устное народное творчество — самый древний вид искусства. Большое место в нем занимают пословицы и поговорки. Наши предки хотели передать через них свои знания, опыт, чтобы мы стали добрыми, умными и справедливыми. Пословицу можно всегда объяснить и буквально, и символически. Так, например, пословица "Не все то золото, что блестит" означает, что не всякий блестящий предмет сделан из золота. Это — буквальный смысл пословицы. Символический ее смысл в том, что иногда то, что снаружи привлекательно, по внутреннему содержанию — совсем не ценно. Иногда видишь красивого, хорошо одетого и привлекательного человека, а узнаешь его по-ближе, он оказывается глупым или злым. А бывает и наоборот. Однажды мама дала мне почитать книгу своего детства — повесть В. Мелентьева «Обыкновеная Мемба», которая не привлекла меня ни своим внешним видом, ни названием. Но когда я начала ее читать, то не могла остановиться. Пословица "Не все то золото, что блестит" нам сделать правильный выбор в разных жизненных ситуациях, советует обращать внимание не на внешний вид, а на внутреннее содержание человека или предмета.