Наступила осінь. Сонце гріє ще майже по-літньому, прагнучи віддати останнє нерозтрачене тепло. На блакитному й чистому небі ще майже немає хмар. Тільки вітер став більше холодн і різким, нагадуючи про те, що надворі вже вересень місяць. Серед яркою зелені вже помітні перші провісники осіни: жовті й червоні листи. Незабаром вони обпадуть із дерев і покриють собою всі дороги й доріжки.Птаха вже починають збиратися в зграї, готуються до тривалого перельоту в теплі краї. Ще чується отовсюду їхній веселий гомін, щебетанье, які незабаром затихнуть до нової весни. Ще не почався сезон затяжних і бурхливих злив, однак небо вже зрідка супиться. Іноді на землю проливається дощ, але калюжі висихають відразу під останніми ласкавими променями сонця.По ранках стає холодніше. Небо в цей час дивно прозоре, чисте й високе. Здається, що начебто підсилився вітер розігнав всі хмари, розметав їх по далеких куточках, щоб ніщо не заважало сонцю дарувати нам своє тепло. Поряд із червоними листами червоніють і ягоди. Всі чагарники начебто спеціально прикрасилися до початку осіни. Ягоди різних розмірів тихенько погойдуються, залучаючи уваги птахів і маленьких звірків, які роблять запаси на зиму. У повітрі коштує особливий осінній аромат: запах свіжоскошеної трави, нагрітої за літо землі й спілих яблук.Природа одягається в яскраві осінні фарби, прагнучи покрасоваться перед приходом чорно-білої зими. Це схоже на прощальний карнавал, де золота осінь прагне показати всю свою красу. Швидкість і різкість жаркого літа йдуть, поступаючись місцем статечності й неквапливості, що більше відповідає нинішній порі року. Навіть докучливі комахи, раніше практично невловимі, тепер починають упадати в спячку. Їхнього руху, повільн і сонні, не дають забути про те, що осінь уже на порозі.Але, перш ніж остаточно похолодає й зблякнуть яскраві фарби, має бути ще порадіти останньому привіту від теплої пори року: жіночому лету. Ця границя між літом і восени особливим-особливій-по^-особливому яскрава й помітна. Вона начебто вбрала в себе найбільш яскраві й теплі фарби, з'єднала тепло і яскравість літа з повільністю й затишком осіни. У цей час можна насолодитися останнім теплом і, під променями вже похолодів, але усе ще теплого сонечка, помріяти про майбутнє печені літні канікули.
Малий пилипко — герой оповідання панаса мирного “морозенко” — щира, добра й смілива людина, семирічна дитина, яку життєві обставини змусили передчасно подорослішати. хлопчик живе тільки з мамою, без батька, тому й турбується про неї, як справжній чоловік: “завтра, мамочко, новий год… я завтра піду до хрещеного батька посипати… дасть мені батько сороківку грошей, а дядина велику паляницю, ще й ковбасу на придачу… от і буде нам що їсти! а на гроші топлива купимо, багато-багато, щоб на всю зиму стало! ”
Екологічні проблеми є світовими, оскільки загрожують здоров'ю і життю людської цивілізації загалом. вони зумовлюють необхідність вивчення факторів, що сприяють виникненню екологічних негараздів, одним із яких є демографічний. між чисельністю, темпами зростання населення, з одного боку, і темпами приросту сукупного суспільного продукту, що ється збільшенням забруднення природного середовища, - з іншого, існує тісний взаємозв'язок. нині увага людей звернена до майбутнього планети. все людство стурбоване її екологічним станом, виснаженням природних скарбів. прогресують голод, захворювання, злочинність, особливо серед дітей, дитяча смертність, зменшення народжуваності людей, про що свідчать цифри, обнародувані мвс україни: 95 % підлітків не мають чим зайнятися після уроків; 20 % - засуджених за крадіжки, виховувались у родинах, які формально вважались благополучними. за мотивами бездуховного виховання в родинах та через скрутне матеріальне становище підлітки скоїли від 2 до 20 % злочинів у 80-90-х роках минулого століття. швидко прогресує наркоманія серед молоді, а як наслідок - наркозлочинність. кожний другий громадянин україни не доживає до 60 років, а 57 % студентів різних за профілем вузів у більшості країн снд мають хронічні захворювання, насамперед пов'язаних із порушенням нервової системи, лише один з десяти першокласників сьогодні не має патології. за період навчання у школі кількість хронічних захворювань у дітей збільшується в 1,5-2 рази. третина новонароджених має певні генетичні вади, а кожна 17-та дитина народжується психічно неповноцінною. народження великої кількості дітей з зумовлює ріст і без того високих показників інвалідизації населення. сьогодні в україні налічується майже 150 тис. дорослих інвалідів з дитинства і понад 160 тис. дітей-інвалідів. змінити цю тенденцію, що має коріння в духовному зубожінні можна тільки у тому разі, якщо батьки, учителі будуть щоденно працювати з учнями і прищеплювати їм загальнолюдські духовні цінності - основи здорового способу життя.