Кожна пора року по-своєму змінює садок біля мого дому.
Взимку він спить під білим покривалом. Іноді пташка порушить цей глибокий сон. Весною яблуня, малина, смородина одівається у чудовий білий цвіт. На клумбах звеселяють погляд острівці різнобарвної примулки: жовтий, білий, фіолетовий. Літом зелений колір набуває насиченого відтінку. Весело щебечуть пташки. Чарівниця осінь дарує щедрий урожай червоних та зелених соковитих яблук. Розфарбовує листя у жовтий і золотистий кольори. Сухе листя опускається на землю. Дбайливі господарі зберуть опале листя та сухі гілки. Сад уже в очікуванні зими.
1831 р. з Вільно (сучасна Литва) до Санкт-Петербурга (тодішня столиця Російської імперії) приїхав сімнадцятирічний Тарас Шевченко. Уже тоді він вирізнявся з-посеред інших кріпаків. Володів польською, бо деякий час жив у Варшаві з паном П. Енгельгардтом, добре знався на тогочасній європейській культурі. Був непоганим живописцем, адже, за деякими джерелами, навчався у Вільно у відомого професора Йонаса Рустем аса.
У Петербурзі Енгельгардт віддав юнака в науку до художника Ширяева. У ті часи мати власного художника кріпосникам було престижно й вигідно, бо їм діставалась винагорода за роботу кріпака.
Ночами, після роботи, Тарас часто потайки ходив до Літнього саду змальовувати виставлені там античні скульптури. У Санкт-Петербурзі юнак познайомився зі студентом Академії мистецтв Іваном Сошенком. Той відразу оцінив малярські, а згодом і поетичні здібності нового знайомого. О. Кониський так характеризував вплив цього митця на становлення особистості Тараса: «Знайомство із Сошенком перевело Шевченка через той Рубікон, який розділяв людей і кріпосних, темряву і світло, волю і неволю... Він дав поштовх дуже стисненій пружині потенційних можливостей, яка зробила художника і поета Тараса Шевченка світочем нашого народу». Між друзями часто заходила розмова про волю. Т. Шевченко прагнув вирватись із кріпацтва за будь-яку ціну. Але І. Сошенко міг тільки поспівчувати приятелю. Сам бідний художник, він не міг до другові матеріально. Однак І. Сошенко ввів Т. Шевченка в коло впливових українців північної Пальміри1. Він познайомив Тараса зі студентом Аполлоном Мокрицьким, той з відомим у Санкт-Петербурзі російським і українським письменником Євгеном Гребінкою. Саме Є. Гребінка сприяв знайомству Т. Шевченка з конференц-секретарем Петербурзької академії мистецтв Василем Григоровичем й академіком Олексієм Венеці-ановим. Знані митці високо цінували художнє обдарування Т. Шевченка й почали думати, як звільнити його з кріпацтва. Але Енгельгардта не переконали навіть клопотання за Т. Шевченка таких впливових діячів, як Василь Жуковський2, Олексій Венеціанов2 і Карл Брюллов4. Лише під час візиту графа М. Вієльгорського Енгельгардт назвав ціну за свого кріпака— 2 500 рублів. Щоб зібрати такі кошти, К. Брюллов написав портрет відомого поета В. Жуковського. 22 квітня 1838 р. було організовано лотерею й зібрано необхідну суму.
Буквар [буквар] - о - - о - 6 букв, 6 звуків, 2 склади (бук-вар)
Урок [урок] о - о - 4 букви, 4 звуки, 2 склади (ур-ок)
Курка [курка] - о - - о 5 букв, 5 звуків, 2 склади (кур-ка)
кожен звук має своє умовне позначення:
голосний звук позначається кружечком "о"
приголосний твердий звук позначають рисочкою "-"
приголосний м`який звук позначають двома рисочками "="