Что может человеку доставить радость? Да что угодно! Голодному – кусок хлеба. Жаждущему – глоток воды. Бесприютному – кров для ночлега. Больному – здоровье. Бедному – богатство. Богатому – роскошь.
Все в мире относительно, поэтому и чувство радости не всегда бывает долгим. Что такое радость? Это состояние души в определенный момент какого-либо события.
Например, всем радостно, что закончился учебный год, даже отстающим ученикам. Завтра летние каникулы! Ура! Но завтра и пересдача «хвостов» для второгодников, поэтому их сегодняшняя радость кратковременна.
Другой пример. Человек купил автомобиль. Он радостно едет по улицам города и ликует. За ним едет велосипедист, который в бесконечной «пробке» вынужден дышать выхлопными газами. Вдруг, бац! На дороге выбоина. Колесо пробито, крыло помято. Автомобиль увозит эвакуатор. Парень на велосипеде жмет на педали, вырывается на, высаженную лесопосадкой, обочину, и он уже не просто рад, а неимоверно счастлив. Он слышит пение птиц, шелест листвы и дышит свежим, опьяняющим воздухом.
Когда человеку радостно, то он должен делиться этой радостью со всеми. Если радоваться чему-то, что огорчает других, то это уже будет называться другим словом – эгоизм. Народная мудростьгласит: «На чужом несчастье счастья не построишь». Смысл слов этого изречения как будто понятен всем. Так почему же мы тогда так радуемся, когда, например, найдем кошелек с деньгами или документами? Ведь это же для кого-то несчастье. Редко кто вернет кошелек его владельцу за Все хотят пресловутого вознаграждения. И это в придачу к, прихваченным из кошелька, деньгам.
А что, если попробовать дарить людям радость просто так? Поздороваться с вредным соседом и вдруг понять, что не такой уж он и вредный. Успокоить, надоедливо хныкающего, малыша и понять, что не такой уж он и капризный. Улыбнуться хамоватой продавщице и, услышав вслед приятные слова, понять, что не такая уж она и противная.
В конечном итоге ты понимаешь, как все-таки, черт возьми, приятно нести людям радость.
Весна - це та пора року, який усі чекають, утомившись від зими. Весну часто називають довгоочікуваною. Перші ознаки весни, буває, проявляються ще взимку, у лютому: ледве посильнее посвітить сонечко - і починають танути бурульки, дзенькає весела капель, нагадуючи про наближення весни. Після цього ще можуть ударити морози, може піти сніг, але всі розуміють: весна от-наступить, порадує своїм теплом
От і прийшла весна. Сонце починає з'являтися на небі всі частіше, небо робиться більше яскравим, синій^-синім-густо-синім, щосили тане сніг і біжать струмки. Земля ще холодна, занадто сира й гола, а через залишки снігу пробиваються найперші квіти, які так і називають: проліски
Весна прийшла! У лісі починається пожвавлення: прокидаються від зимової спячки звірі, вертаються після зимівлі птаха. Усі зайняті парованием і облаштованістю затишних гніздечок і норок, усе готуються до виведення потомства, для цього потрібні надійні будинки. Настання весни - це пробудження природи, початок активного життя природи. Швидко набухають і лопаються бруньки, з яких з'являються ніжно-зелені листочки, а потім вони ростуть із неуявною швидкістю. За тиждень дерева повністю покривається листям, що ніжно шарудить на весняному вітерці. Усюди відчувається життя
Коли М. Рильський у справах був змушений деякий час жити в Парижі, серце його линуло додому: "Тужу за вами, солов'ї Вкраїни!". Часом тільки на чужині людина починає розуміти, що для неї означає рідний край.
...цілували
Пил київскої землі
канадці,
Які недавно ще
Українцями звались.
(В. Коротич)
Ні, не можна відмовлятись від рідної землі, якщо ти - Людина. Тим більш, що вона напрочуд красива, наша земля, і краси її та історії не затулять для справжніх людей жодні економічні негаразди. І сьогодні, як за часів Тараса Шевченка
...Тихесенько вітер віє,
Степи, лани мріють,
Між ярами, над ставами
Верби зеленіють.