Объяснение:
Я дуже люблю свою бібліотеку, яка не схожа на інші кабінети в школі. В ній люблять займатися багато учнів, тому що там дуже цікаво. Знаходиться бібліотека на першому поверсі. Перед нею висить велика дошка із шкільними грамотами. Проходжу далі і опиняюся в самому кабінеті. Там стоїть стіл нашої бібліотекарші Наталії Мусіївни. Близько біля стола стоять шафи, в яких знаходяться мої улюблені книги- Знайко, Незнайко,загадки та багато інших книг. Там є столи і стільчики для того, щоб читати книги. На стіні - малюнки наших учнів, а на підвіконнях стоять квіти, які дуже любить наш директор школи. Також там є кімната, де лежать нові книги для наших учнів. В нашій бібліотеці настільки цікаво, що з’являється бажання краще вчитися… І побільше читати цікавих книг.
Людина — це унікальна істота, вона є особою, яка має власний розум, власну волю, власні почуття.
Людина безсмертна у своїх ділах. Усе, що кожен з нас зробить, матиме свій слід у майбутньому. Покликання кожної людини — жити гідно. Часто ми відволікаємося на дрібні і скороминущі речі, а це принижує людину, робить її життя примітивним і нецікавим.
Кожен має особисте покликання. Кожного наділено тим чи іншим талантом, якоюсь характерною властивістю, яку людина може розвинути або змарнувати. Навіть якщо ми не маємо здібностей до мистецтва, науки чи спорту, то можемо розвивати щедрість, терпимість, порядність та інші чесноти. Часто людина будує величезні плани, мріє про високе життя, але не вміє бути уважною до щоденних потреб рідних. Люди мають жити в дружбі, злагоді, допомагати один одному. А до має бути безкорисливою. Сильніший повинен піклуватися про слабшого. Сила сильного полягає в тому, наскільки він використовує її для служіння іншим. Батьки не просто виховують дітей, забезпечують їжею, одягом, відсилають до школи; вони люблять їх і піклуються про них.
Кожну хвилину потрібно пам’ятати, що треба навчитись прощати, жити в спільноті: потішати самотніх, давати потребуючим. Ми маємо творити добро і боротись зі злом. І якщо деколи відступаємо від цього, то завжди маємо можливість виправитись.
Навіть від одного доброго слова стає краще й тепліше на душі. Треба бути уважними до людей,берегти й дбати один про одного. Доброта - це те, що може почути глухий і побачити сліпий. Коли ти всім своїм серцем і відкритою душею бажаєш комусь того, що б побажав собі самому, то тоді і на серці просто добре стає. Бажати добра людям необхідно, бо людина, яка не відчуває приязні до інших людей, руйнує себе як особистість. Відданість людям, тепло і душевна доброта обовязково повернуться до тебе утоптаною стежиною добра. І люди будуть до тебе ставитись так само.