Скласти речення окличні і неокличні ( розповідні питальні спонукальні)

👇

Увидеть ответ

Ответ:

dkflbvbh1972

14.02.2023

Микито,вставай! (спонукальне)
Сьогодні у нас в школі було 5 уроків(розповідне)
Аліно,як в тебе справи?(питальне)

4,4(45 оценок)

Открыть все ответы

Ответ:

ФлэшДевушка

14.02.2023

1. Талант мужності і співчуття. (С. Васильченко завжди був шляхетною, інтелігентною людиною, відданою обов'язку. Пережив революцію і громадянську війну, писав твори про дітей, вчителів, про потяг народу до світлого життя та щастя. Неодноразово письменник підкреслював, що прагне писати твори "меншим розміром, більшим змістом". Тому саме новела стала улюбленим жанром письменника.)
2. Степан Васильченко - майстер малих жанрів прози. (С. Васильченко - майстер короткої новели та невеликої повісті, в основі яких лежить психологічний конфлікт. Умовно новели письменника можна поділити на такі групи:
1) життя села та його соціальні настрої;
2) школа, діти і вчителі;
3) трагедія народних талантів;
4) викриття імперіалістичної війни.
Його проза відрізняється своєю щирістю, душевністю, доброзичливим гумором, тонким психологізмом, внутрішньою делікатністю. Головна ознака їх - бути гранично правдивими до життя.)
3. Повість "Талант" - твір про долю таланту з народу. (С. Васильченка завжди хвилювала тема талановитої людини з народу. Головною проблемою повісті "Талант" є трагічна доля народних талантів, а саме талант Тетяни - співачки - і трагізм її долі в тогочасному суспільстві. Смерть героїні повісті - це звинувачення суспільства. У письменника болить душа, що талановита українська молодь зростала у неуцтві і темряві, не маючи доступу до освіти і культури.)
III. Степан Васильченко - класик нашої літератури. (Поезія оповідань письменника в їхній людяності, стислості, емоційності, душевності. Його твори сповнені віри в завтрашній день України, яку письменник дуже любив.)

4,4(58 оценок)

Ответ:

Miku1111

14.02.2023

У вечері сидів я на дубовій колоді біля хати.Як бачу іде тато.А він стомився бісля тяжкої роботи.Тай я запропонував йому повечеряти а потім лягти спати.Сидять за столом і питаю:

-Тату а можна я с тобою завтра на роботу піду,до тобі?

-Звісно.Але рубати дерева й робити з них фігурки етак просто.-мовив тато.

Уранці пішли разом.Як тільки я взяв сокиру у мене чуть не упала на ногу.

-Синку краще давай я буду рубати а ти фігурками займися.-сказав тато.

Я взяв ніж і до дерева а воно мені палець трохи порізало.Ну до вечора я так і просидів.Весь порізаний.Йшли додому і я тата питаю:

-Тату а як ти рубаеш дерева,вирізаеш?

-Синку це великий труд.Я ж казав що така робота важка для тебе буде.-усміхаючись сказав тато.

І тоді я зрозумів що кожна робота дуже складна.

(Если не по теме то напиши)

4,5(46 оценок)

Это интересно:

17.09.2022