Мурчик — добрий і лагідний кіт. Він великий, пухнастий, вогненно-рудий. Мордочка, груди й кінчики передніх лапок біленькі. Очі великі, зелені. Ввечері вони горять, мов ліхтарики, зеленим вогнем. Він гордо піднімає вгору свій пишний хвіст і нечутно ступає по підлозі м’якенькими лапками. Довгі білі вуса ледь закручені на кінчиках. У вухах — м’якенька кучерява шерсть.
Мурчик дуже охайний. Після сніданку він довго й старанно миє мордочку, вуха і шию.
Діти гуляли на галявині у садку у м`ячя.І побачили дуже красиву синицю на неї всі дивились яка вона красива, як вона красиво сидить , аж раптом підходять до неї погані хлопці і заказали на синичку "ба ба ба"синичка злякалась і впала із гілочки.Всі підбигли до синички і понесли її до виховательки, вона сказала заберіть її додому щоб вона набралась сил.Діти забрали синичку додому.Вони дбайливо доглядали бадолаху пока вона не набралась сил місець.синичці стало луче.Діти її назвали хоробра синичка і відпустили її на волю.На другий день вона прилетіла і сіла на підвіконя почала стукати у віконце , діти підбигли до віконця і побачили хоробру синичку,вони вибігли на вулицю і стали гуляти знею.А погані хлопці заздрили дітям що у них есть така хоробра синичка, і вони стали шукати синичку щоб напугати а потім вилюкати.
Діти гуляли на галявині у садку у м`ячя.І побачили дуже красиву синицю на неї всі дивились яка вона красива, як вона красиво сидить , аж раптом підходять до неї погані хлопці і заказали на синичку "ба ба ба"синичка злякалась і впала із гілочки.Всі підбигли до синички і понесли її до виховательки, вона сказала заберіть її додому щоб вона набралась сил.Діти забрали синичку додому.Вони дбайливо доглядали бадолаху пока вона не набралась сил місець.синичці стало луче.Діти її назвали хоробра синичка і відпустили її на волю.На другий день вона прилетіла і сіла на підвіконя почала стукати у віконце , діти підбигли до віконця і побачили хоробру синичку,вони вибігли на вулицю і стали гуляти знею.А погані хлопці заздрили дітям що у них есть така хоробра синичка, і вони стали шукати синичку щоб напугати а потім вилюкати.
Мурчик — добрий і лагідний кіт. Він великий, пухнастий, вогненно-рудий. Мордочка, груди й кінчики передніх лапок біленькі. Очі великі, зелені. Ввечері вони горять, мов ліхтарики, зеленим вогнем. Він гордо піднімає вгору свій пишний хвіст і нечутно ступає по підлозі м’якенькими лапками. Довгі білі вуса ледь закручені на кінчиках. У вухах — м’якенька кучерява шерсть.
Мурчик дуже охайний. Після сніданку він довго й старанно миє мордочку, вуха і шию.