Наш світ сповнений емоцій! Він вщерть наповнений почуттями. які ми даруємо своїм близьким, друзям. Й інколи так хочеться зробити щось приємне улюбленій людині! Якийсь даруночок, сюрприз, от хоча б маленький букетик... Квіти в дарунок - недовговічна, в'януча пам'ять... Приємно дивитися на червоні троянди, що немов великі, сповнені любові і добра серця́, задивлятися на тендітні лілії і ніжні фіалки. Але як болюче стежити за сохнучими ірисами, що тмяніють і опадають, зриваються зі стебельця... Тому, гадаю, що найкращий, найщедріший букет - це той, що зібраний з усіх почуттів, які хочеш віддати улюбленій людині. Склади букет, поклавши в нього три квітки поваги, п'ять квіток ласки, сім - взаєморозуміння, дев'ять - уваги і турботи. І прикрась цей незвичайний букет теплою ніжністю, хай вона зігріває близьких тобі людей. Даруй кожного дня презент, створений власними почуттями, усім, кому так хочеться інколи відкрити душу. Повір, їм буде дуже радісно!.. Складу букет улюбленій людині Із доброти, із ласки, із любові. І подарую у тяжкій хвилині - Тоді день стане різнокольоровий...
Україна схожа на волошкове поле. Вона здається мені ніжною і тендітною, але водночас і дуже сильною. Серця справжніх патріотів хвилювали жовто- блакитні прапори героїчного Майдану. І все-таки сила народу в його єдності, згуртованості та відданості своїй Батьківщині. Ні в кого вже немає сумнівів, хто вони- « Небесна Сотня». Яка справді «душу й тіло положила за нашу свободу». Це ті, хто віддали життя за кожного з нас. З цими смертями «Слава Україні! Героям Слава!» перестало бути просто вітанням. І нехай буде за що казати «Слава Нації!». І нехай не буде кому вслід кричати «Смерть ворогам!»
Перше слово «мама» людина каже рідною мовою, вивчає українські літери, складає з них слова, поповнює свій словничок. Українська мова — наймелодійніша і найбарвистіша у світі! Це мова нашого народу, це мова, котрою я спілкуюся. Неможливо передати словами усі барви рідної мови — її треба чути, вивчати, знати. На жаль, деяка частина українського народу не знає рідної мови і спілкується російською, але в цьому немає ніякого злочину. Якщо зручно, то нехай розмовляє, це краще, ніж чути суржик. Від змішування української і російської страждають обидві мови.У мові одухотворяється весь народ і вся його Батьківщина, народний дух... Усі природні явища: бурі і грози, дощі і сніги — відбиваються в рідній пісні, в рідних мелодіях. Краса української мови живе у творах письменників. Саме вони змогли передати нам її красу, саме це і є підґрунтям для української літературної мови. Але у творах відбивається не тільки краси природи і природних явищ, а ще й уся історія духовного життя народу. Кожне покоління передає наступному свої надбання, здобуті протягом життя. У цю скарбницю рідної мови складають плоди сердечних рухів і «мелодію душі», плоди історичних подій, сліди пережитого горя і пережитої радості — все це народ зберігає у рідній мові. Мова є найважливіший, найбагатший і найміцніший засіб, що з'єднує минулі, теперішні і майбутні покоління.У житті є багато поганого, інколи зло перемагає добро. Але мову, безперечно, відносимо до добра! Тому шануй і поважай українську мову! Використовуй у розмові тільки добрі слова, не лайся і не сварися! І тоді ще однією доброю людиною у світі стане більше!
