Кожного дня, з новими обертами набирає популярності такий суспільний рух, як волонтерство. Надзвичайно багато волонтерських груп з'явилося в Україні за останні роки. Це позитивний знак того, що ми змінюємся і змінюємо Україну. Стає зрозуміло, що суть мого проекту — волонтерство, а саме - до на схід. Річ у тім, що я живу в маленькому місті, де є одна-дві волонтерські організації, про які майже ніхто не знає. І це дуже погано, адже є стільки людей, які хотіли б до цим самим можливо врятувавши безцінне життя.
Тому я вважаю, що не можна втрачати цей шанс, і створити таку волонтерську організацію, яка охопить все місто і район.
Все правильно, только кое где лишние запятые были и пробелы не там стояли
З нетерпінням чекаю літніх канікул. Здається, вони ніколи не настануть. Але навчальний рік, як і все на світі, все ж закінчиться. Від літніх канікул я чекаю неймовірності та веселощів, нових захоплюючих вражень, пригод і подорожей. Хочеться поїхати кудись у нові світи. Але я поїду, як завжди, в село до бабусі. По правді сказати, я дуже люблю і бабусю, і село над Россю, і тамтешніх хлопців і дівчат, які вже давно стали моїми друзями. Я візьму з собою свій новенький велосипед і зможу їздити куди захочу - на річку або у ліс з такими ж, як і я, моїми сільськими однолітками. А увечері у мене буде час, щоб почитати щось із доволі довгого списку для позакласного читання, що нам дали у школі, щоб ми не забували букви.
Коли я повернуся до міста у серпні, мені, напевно, захочеться після довгої розлуки з ним прогулятися його вулицями, піти на виставку, до театру, а можливо, й у музей чи філармонію.
Такими я бачу свої наступні канікули.
