Казка про зернятко. Текст – розповідь. Маленьке зернятко потрапило восени під велику грудку землі. Затишною та рідною хатинкою виявився цей прихисток. Не понесе його більше в далеку дорогу буйний вітер. Теплий дощик не забував його та напував своїми кришталевими краплями. На благодатній землі проріс тендітний паросток. Якось залетів сюди вітер, не побачив він більше зернятка, тому не зміг віднести його далеко. Міцно тримається паросток корінцем рідної домівки та щасливо усміхається. Швидко промайнула весна, за нею пройшло тепле літечко. Виріс паросток. Весело вітається золотим колоссям. Минуло багато часу і заколосилась навкруги велика пшенична сім’я - безкрайня золота нива. Кольорами прикрасили її нові друзі – волошки, маки та ромашки
-.. От тобі і ну ! Місто - дивина ! Здоров друже , а що це за місто таке ? - Привіт ! Це - найкраще місце, яке тільки можна зустріти в нашоу космічному просторі ! Це місто - роботів ! -А що ви тут робите ? - Ми робимо багато цікавих речей . - А що саме ? Мені ну дуже цікаво. - Я тобі розповім . Мене звати Піксель, я допомагаю лагодити бортові комп*ютери, в космосі . мій товариш Фіксик - програмує, та допомагає лагодити предмети побуту : телевізори, магнітофони, плеєри, праски та багато інших корисних предметів. - Ой, як цікаво ! - Хлопче ( дівчинко) а ти звідки до нас потрапив ( ла) ? -Я проживаю у дуже гарній країні її ім*я Україна, в місті ( назва міста) - це дуже гостинний край, ще з давніх часів народ шо тут поживає прославляеться своею гостинністю - Я дуже хотів бі завітати, до такого гарного міста, як твоє ! - Я буду тебе чекати Пикселю ! - З задоволенням прилечу до тебе, друже ! пикселю ! -На все добре ! За годину... - (твоє і*я) вставай ! Тобі сьогодні до школи ! - мамо ? це ти.. ? Невже це був лише сон ?
