Привіт, Наталко!
-Привіт, Яно!
-Про що ти задумалася?
-Та ось, думаю чи можна щасливим наодинці?
-Цікаве запитання.Я думаю, що ні.
-А чому саме?
-Ось я тобі зараз даю відповідь на запитання, і коли ти дізнаєшся цю відповідь, тобі ж стає радісніше, бо ти сама не могла цього зрозуміти, а друзі до
-А й справді...
-Бувають в житті людини моменти, коли їй хочеться побути на одинці, але хіба не краще, щоб в такий момент тебе підтримали, заспокоїли, розвеселили?
-Так, ти права, адже щастя-це коли ти відчуваєш, що хтось поряд, і він завжди добопоже тобі в скрутній ситуації.
-Ото ж бо й воно, на одинці тяжко бути щасливим!
-А якщо поруч немає людини, яка може вислухати, до що тоді робити?
-Такою людною завжди може бути мама, чи інші близькі.
-А якщо нікого поруч немає, як бути?
-Люди давно вигадали спілкування на відстані, можна просто подзвонити, тоді людина може дати пораду, яка б до вирішити проблему, чи поспівчувати, заспокоїти.
-Дякую тобі, за до
Зима — це дивовижний час року. З настанням зими приходять холоди, все на вулиці вкривається білим, чистим, пухнастим снігом, наче всю землю огортає біла ковдра.
Коли я дивлюся в своє вікно, бачу снігові замети та дітей, що катаються на гірці. Деякі з них грають в сніжки й ліплять снігову бабу. Але все частіше з настанням зими я став бачити незадоволених людей, які ховаються під капюшон чи закутують шарф найсильніше, щоб, напевно, не замерзнути на холоді.
Я дуже люблю зиму, не дивлячись на холоди. Взимку можна кататися на санчатах, на ковзанах, грати в сніжки, ліпити сніговиків чи снігових баб. Звичайно, не можна забувати й про Новий рік, адже це чарівне свято, яке буває лише раз на рік.
Ну а для хвичайниих людей, що головне: рівна дороа, магазини, аптеки, почта, доїзд до міста(автобуси) - опиши, як ти це організовувала б .