Відповідь:
Незалежність-це можливість приймати самостійні рішення,які контролюються нашими власними бажаннями та інтересам і не вимагають вказівок чи наказів інших. Незалежність для держави — це політична самостійність, відсутність підлеглості, суверенітет.Будучи незалежним набагато легше самореалізуватися.Так само і для України у якої є дуже великий потенціал і не тільки у якійсь одній галузі:в унікальному поєднанні промислового потенціалу Сходу та Півдня, сільскогосподарського – у Центрі, потенціно сприятливих умов для розвитку туризму і тд..
Незалежність України- заслуга не лише певних політичних рухів,а й усього народу,багатьох його поколінь.За нею — Київська Русь, козацька держава, три роки національної революції та драматичної самооборони Української Народної Республіки, десять років національно-культурного будівництва часів «українізації», і всенародне протистояння гітлерівському нашестю, тяжка праця народу в післявоєнній відбудові та у створенні індустріальної потуги сучасної України і, нарешті, прийняття 24 серпня 1991 р. Верховною Радою УРСР історичного документу виняткового значення для долі українського народу – Акту проголошення незалежності України, за яким проголосила Україну незалежною, демократичною державою на підтвердження всеукраїнському референдуму 1 грудня 1991р.
Незалежність нашої держави стала реальністю. Україна має свій герб, прапор, гімн і державну мову. Проте, боротьба за національну культуру, за українську мову, а відтак і за державу – ще попереду.
Через усе моє дитинство тече річка Сіверський Донець. Починається вона десь там, де води його ще по вінця затоплюють прарічище повенями, де колись військо князя Ігоря купало коней, де землі дарують справді царські скарби археологам.
Береги ріки рясно поросли вербами, густо помережані стежками людських доль, тягнуться кудись далеко, щоб на обрії злитись з небом і знову повернутися над селом обрамленням Чумацького Шляху, створити вічну взаємодію землі й неба, плинного й вічного, насущного і почасового.
Приємно купатись у водах Сіверського Дінця, у ніжності зоряних ночей, у пісенному морі сільських вечорів, коли село співає кожним своїм гомоном, де діти збираються на ігрища, де селяни вечеряють після втомливої цілоденної праці на толоці.
Саме звідси в мене природна любов до рідного краю, села, повага до людей.
Объяснение:
