Моя улюблена тварина - це собака. Чесно кажучи, я дуже люблю всіх тварин. Мені подобаються і кішки, і хом'яки, і рибки, і птахи, і навіть домашні щури, але собака - це моє улюблене тварина. Як кажуть, собака - найкращий друг людини. І я з цим повністю згоден. Собаки приносять щастя і радість людині. Вони завжди дуже веселі, завжди хочуть попустувати і пограти в що-небудь, будь то м'ячик або проста кісточка. Вони оберігають людський будинок від сторонніх, охороняють свою територію. Мені здається, собаки дуже віддані людині, своєму господареві. Можна згадати легендарну історію пса Хатіко, який залишився чекати свого давно вже померлого господаря.Хатіко - це ідеал вірного, відданого пса. Більше того, собаки дуже розумні і їх легко приручити.Заглядаючи навіть бродячому собаці в очі, створюється відчуття, що він все розуміє, все бачить.Начебто через очі собаки просвічує її власна душа. А у кого ніколи не виникало відчуття провини, коли бачиш бродячого голодного пса, жалісно дивиться прямо на вас? Мені здається, що кожна людина розуміє, що собаки - це одні з найкращих тварин. Вони розумні, приносять радість у наше життя. Вони охороняють наш будинок, охороняють свого господаря і створюють затишок в домі.Але найголовніше це те, що собаки - це вірні й віддані брати наші менші.
Світ прекрасного. Мистецтво Який багатий і різноманітний навколишній світ! Кожний новий день, кожний схід сонця — це неповторне диво, казка, краса! Хочеться без кінця дивитися на розквітлу черемху, вдихати п'янкий запах бузку, милуватися яскравою веселкою, яка виграє в небі після весняного грозового дощу... Увесь цей казковий неповторний світ відображає в художніх образах мистецтво, даючи нам змогу захоплено слухати чарівну музику, споглядати шедеври живопису, сміятися і плакати над долею улюблених героїв, зачитуватися натхненними поетичними рядками... У вікно заглядає жоржина І шепоче, що літо згаса... Вже ліхтариком світить шипшина У любистковий мій палісад. Теплий смуток серпневої днини У осіннє тече забуття. Натяглась між кущами калини Павучкова дорога життя... Ось така неповторна мить пізнього літа назавжди лишилася в рядках поетеси А. Солодовникової.
Світ прекрасного. Мистецтво Який багатий і різноманітний навколишній світ! Кожний новий день, кожний схід сонця — це неповторне диво, казка, краса! Хочеться без кінця дивитися на розквітлу черемху, вдихати п'янкий запах бузку, милуватися яскравою веселкою, яка виграє в небі після весняного грозового дощу... Увесь цей казковий неповторний світ відображає в художніх образах мистецтво, даючи нам змогу захоплено слухати чарівну музику, споглядати шедеври живопису, сміятися і плакати над долею улюблених героїв, зачитуватися натхненними поетичними рядками... У вікно заглядає жоржина І шепоче, що літо згаса... Вже ліхтариком світить шипшина У любистковий мій палісад. Теплий смуток серпневої днини У осіннє тече забуття. Натяглась між кущами калини Павучкова дорога життя... Ось така неповторна мить пізнього літа назавжди лишилася в рядках поетеси А. Солодовникової.
